Планування
Місія організації - це суперзавдання, природа бізнесу, головна мета існування, що спонукає займатися саме цим видом діяльності. Це вибір галузі, визначення номенклатури та асортименту продукції, робіт чи послуг, вибір ринку та шляхів товаропросування, напрямки інвестиційної діяльності, розподіл прибутку та ін. Місія визначає основні напрямки та орієнтири для розвитку організації, забезпечує правовий статус фірми. В межах загальної місії можна визначити ряд компонентів:
. Вибір зовнішнього середовища організації;
. Основні цілі, завдання, ринки, технології та ін.;
. Персонал, вимоги до нього, принципи набору та розстановки кадрів.
Цілі організації конкретизують її подальшу діяльність і повинні відповідати певним вимогам:
• бути конкретними, чітко визначеними і підлягати виміру;
• мати різну тривалість дії:
) оперативні, поточні - декада, місяць, квартал;
) середньострокові - до 1 -го року;
) довготермінові - від 1-го до 5-ти років;
) перспективні - на невизначений період, направлені у майбутнє, необмежені в часі;
• бути реальними (яких можна досягти з тими організаційними ресурсами, що є у розпорядженні);
Зовнішнє оточення фірми складається з ділового і фонових. До ділового належать ті суб'єкти, на яких можна безпосередньо вплинути - партнери і конкуренти. Щодо останніх, наприклад, збирають відомості про те, хто з них найбільш небезпечний; яка їх ймовірна стратегія і готовність до ризику; якими можливостями вони володіють і які конкурентні переваги дають їм ці можливості. Фонове оточення формується «за спиною» фірми, і впливати на нього (наприклад, на політику уряду) вона не в змозі, але знання його необхідне, оскільки допомагає більш успішно до нього пристосовуватися.
Цілі досліджуваного підприємства показано на мал. 1.
Мал. 1. Цілі підприємства
Оцінка і аналіз факторів внутрішнього середовища передбачає вивчення стану факторів внутрішнього середовища організації (працівники, цілі, технологія, завдання, структура, ресурси). Це здійснюється шляхом дослідження стану фінансів, обліку, нормування та оплати праці, культурного рівня організації, використання робочої сили тощо, а також можливостей організації на ринку (маркетингові дослідження) тощо. Отримані результати дають змогу визначити сильні та слабкі позиції підприємства (мал. 2).
У процесі оцінювання й аналізу факторів внутрішнього середовища організації важливою є оцінка конкурентоспроможності продукції підприємства.
Мал. 2. Сильні та слабкі позиції підприємства.
Виконання розрахунків, обґрунтувань, проектних розробок. Суть цього етапу полягає у визначенні найважливіших показників (економічних, соціальних, технологічних тощо), які найповніше характеризують очікувані стратегії та виявлені тенденції їх зміни, а також у доборі необхідних проектних заходів, що забезпечують формування стратегій. Це потребує підготовленої методичної бази, кваліфікованих кадрів, належного технічного забезпечення.
Формування варіантів стратегій (стратегічних альтернатив). Особливість цього етапу полягає в розробленні можливих для організації варіантів стратегічних планів, тобто базових стратегій або окремих складових одного стратегічного плану.
Вибір оптимальної стратегії. Є найважливішим етапом стратегічного планування. Полягає у виборі оптимальної стратегії діяльності організації на основі оцінювання таких факторів: очікувана ефективність, рівень ризику, ринкова ситуація, вплив минулих стратегій, вплив власників, залежність від фактора часу, вплив внутрішнього і зовнішнього середовища тощо.
Оцінювання стратегічних альтернатив передбачає їх перевірку на оптимальність за такими основними критеріями: ступінь їх відповідності місії та цілям, забезпечення конкурентних переваг, рівень урахування факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, забезпечення ефективної роботи підприємства.
Оцінювання стратегії. Полягає у з'ясуванні її відповідності місії та цілям організації, а також у правильності добору методів аналізу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Це забезпечує, з одного боку, очікувану цілеспрямованість стратегії, з іншого - достовірність аналізу вихідної інформації.