Організація праці менеджерів на підприємстві

Орієнтування на людину («людський капітал») передбачає передусім необхідність постійного залучення працівників усіх рангів до вироблення і прийняття управлінських рішень. Основними критеріями роботи керівника-менеджера за сучасних умов, на думку західних вчених, є: 1) більша звітність; 2) більше лідерство; 3) більша увага до колективної роботи; 4) тісніший контакт з людьми; 5) більша умовність влади; 6) більша індивідуальність; 7) більша самовіддача; 8) нове поєднання інтелекту й оперативних якостей. Керівники і менеджери, яким потрібно надихати співробітників, самі повинні відчувати творче піднесення, працювати на вищому духовному рівні, постійно враховувати ідеї та енергію людей, які їх оточують, більше уваги приділяти їх духовним якостям, почуттям, прагненням. У цьому плані погляди на людину лише як на знаряддя, інструмент, об'єкт, яким можна маніпулювати, спонукати тощо, є ознакою тоталітарного мислення. Проблеми духовності, віри, релігії та їх психологічних наслідків відіграють дедалі більшу роль у сучасному суспільстві. Тому менеджер повинен мати сучасні знання у сфері теорії й досліджень людської поведінки, вміти передбачати ставлення людей до себе і розумно реагувати на нього. Невипадково до складу кадрової служби в компаніях, фірмах входять соціологи, спеціалісти з трудових відносин та ін. На думку американського економіста (фахівця з теорії управління) П.Дракера, менеджери повинні вміти схиляти людей до спільних дій, стимулювати їх виробничі зусилля і водночас послаблювати притаманні їм недоліки. Основними принципами діяльності менеджера у цій сфері є: 1) стриманість у ставленні до суперника (навіть коли є можливість знищити його); 2) максимальна увага до власного «я» людини, що формує індивідуальність; 3) допомога працівникам реалізувати їх мету у межах цілей і цінностей компанії на основі принципу пріоритетності інтересів людей, а не всієї організації.

ВИСНОВКИ

. Менеджмент - свідомий і цілеспрямований вплив керівництва підприємства або керівних органів на діяльність людей у процесі виробництва товарів і послуг у межах певної організаційної форми з метою привласнення прибутків. Основними підходами у менеджменті є процесний, системний і ситуаційний, а моделями сучасної теорії й 'практики управління - адміністративне управління, управління з позиції психології та людських відносин, поведінки людини.

. Функції менеджменту - певний вид діяльності, що здійснюється посадовою особою чи структурним підрозділом апарату управління, в процесі якої відбувається ефективний вплив на об'єкт управління і вирішуються поставлена мета, завдання та ін. Основними функціями управління є планування, організація, добирання та розміщення кадрів, їх стимулювання, координування, контроль.

. Основними організаційними формами управління підприємством є: 1) лінійна (розпорядження, накази тощо йдуть від одного начальника, а керівники нижчих підрозділів приймають рішення з багатьох проблем виробничо-фінансової діяльності та добирають оптимальну кількість підлеглих, якими можна ефективно управляти); 2) функціональна (спільні для кількох підрозділів функції управління передають одному органу або виконавцю, який виконує накази від кількох керівників); 3) лінійно-функціональна (управлінські рішення розробляють висококваліфіковані й досвідчені спеціалісти, розпорядження видають по лінійних ланках, а у кожного підлеглого може бути лише один начальник); 4) програмно-цільова (призначаються керівники окремих проектів або підрозділів, які отримують завдання від вищого керівництва, а самі дають розпорядження щодо найефективнішого використання всіх ресурсів цілому штату працівників; з метою узгодження діяльності підрозділів створюють єдиний координаційний центр); 5) матрична (залежно від мети, типу виробництва тощо у певній комбінації поєднуються всі попередні форми, але підлеглий може мати кількох начальників; 6) дивізіональна (відділи мають оперативну самостійність, вступають між собою у договірні відносини, працюють за принципом самофінансування, а стратегічні рішення приймає вище керівництво).