Поняття соціальної технології
Проникнення технологій як інструментального пізнавально-перетворювального кошти в різні сектори соціальної сфери (не кажучи вже про інших) цілком обґрунтовано можна розглядати як одну з закономірностей розвитку сучасного соціуму, а в секторах соціальної роботи та соціально-педагогічної діяльності - як стійку тенденцію їх розвитку (що підтверджується експонентним зростанням числа наукових досліджень і публікацій з цієї проблеми). При цьому кожна технологія має цілком певним теоретико-методологічним потенціалом пізнання і перетворення соціальної практики.
Природно, що аналіз цього потенціалу може бути здійснено з різних позицій: з точки зору різних наук і наукових дисциплін; цілей і цільових орієнтацій; функціонального призначення конкретної технології; визначення їх номенклатури; виявлення структури, змісту, послідовності і т.д., т. е. в рамках широкого діапазону критеріїв оцінки цих технологій.
Ця робота, безумовно, важлива і перспективна, цілком може скласти самостійні теми наукового дослідження, яке, у свою чергу, могли б бути об'єднаними спільною метою виявлення інфраструктури соціальних технологій або, в рамках соціально-педагогічного сектора соціальної сфери, об'єднані метою дослідження інфраструктури соціально - педагогічних технологій. Без конкретизації змісту і мети вкажемо лише на об'єктивну заданість такого дослідження: поки соціально-педагогічні технології розглядаються лише як взаємодія технологій соціальних та педагогічних, їх «перетин».
Однак ця робота цілком обґрунтовано може бути попередньо роботою, пов'язаною з рішенням більш загальних питань, таких, наприклад, як: обґрунтування прийнятності технологій в соціальній сфері та визначення меж цієї прийнятності; розробка функціональної змістовності технології на методологічному рівні (пізнаванність і перетворювальний характер технологій соціальної практики в різних її видах); взаємозв'язок і взаємодію різних технологій і їх «стикування» між собою в пізнавальній та перетворювальної діяльності; можливість побудови універсального (інваріантного) технологічного циклу та дослідження його теоретико-методологічного потенціалу і т.д.
