Теоретичні аспекти комунікативної діяльності підприємства
Аналіз терміна дослідження системи
Одним із видів інформаційно-аналітичного моніторингу є комунікативний аудит, який передбачає вивчення повідомлень про організацію і повідомлень, розповсюджуваних від імені організації і здійснюваний ля визначення результативності комунікативної політики, яка проводиться підприємством.
Сучасна система комунікативного аудиту має включати в себе аналіз контенту віртуальних web-представництв підприємства. Ця проблема вимагає серйозного вивчення, обговорення та додаткових досліджень, оскільки мова йде про розвиток сучасної системи колективних взаємодій.
Поняття “комунікативна політика” може застосовуватись у таких значеннях:
. Перспективний курс дій підприємства і наявність у нього обґрунтованої стратегії використання комплексу комунікативних (комунікаційних) засобів взаємодії з усіма суб’єктами маркетингової системи, яка забезпечує стабільну і ефективну діяльність з формування попиту і просування товарів і послуг на ринок.
. Комплекс заходів із забезпечення ефективної взаємодії бізнес-партнерів, організації реклами, методів стимулювання збуту і зв’язків із громадськістю [17, с. 75].
Комунікативний аудит є однією з сучасних форм комплексного контролю та оцінки окремих аспектів діяльності корпорації на основі аналізу особливостей мови її комунікації [22, с. 54]. Базовий метод комунікативного аудиту - структурний аналіз змісту та форм мовного обміну, що використовуються в системі документообігу організації, в ході реалізації PR-акцій, повсякденному спілкуванні та ін. Об'єктом вивчення можуть стати елементи робочого іміджу та репутації установи, що склалися в «очах» різних груп громадськості та самого персоналу.
Комунікативний аудит підприємства можна зіставити з широко вживаних сьогодні структурно-семантичним аналізом усного та писемного мовлення окремого суб'єкта. Вивчення структурних особливостей мовного потоку і принципів його організації дозволяє відтворити індивідуальний психологічний портрет і виявити приховані проблеми особистісного розвитку. Структурно-семантичний аналіз мови допомагає визначити глибинні психологічні особливості особистісного розвитку, виробляти адекватні методи подолання прихованих конфліктів і протиріч, що вкорінені в підсвідомості.
Відомо, що будь-яка організація може бути описана сукупністю ідентифікаційних ознак і атрибутів, що дозволяють сприймати і оцінювати її як особистість. Уміння встановлювати відносини, відточувати власний комунікативний стиль, готовність брати на себе відповідальність, креативність, здатність до спостереження і сприйняття, наявність власної життєвої позиції, терпимість, відкритість - всі ці якості можна вважати атрибутивними як для особистості, так і для колективу. Всі вони можуть виступати параметрами аналізу в ході проведення комунікативного аудиту.
Установа в рамках даного підходу «персоніфікується», а формується їм комунікаційний потік сприймається як цілісне інформаційний простір. Застосовуючи методи його структурного аналізу, можна скласти уявлення про різні сторони діяльності організації, її реальному іміджі, назріваючих конфліктах і можливі способи їх вирішення. Сукупний аналіз змісту інформаційних потоків корпоративної діяльності повинен сприяти виявленню прихованих проблем і потенціалу розвитку [11, с. 146].
У ході комунікативного аудиту можуть вивчатися проблеми ефективності та відкритості управління, співвідношення параметрів декларованої і виконуваної місії, задоволеності працівників і споживачів послуг склалася комунікативною ситуацією. Грамотне застосування методик комунікативного аудиту дозволяє підвищити професіоналізм у застосуванні різних корпоративних форм управління, виявити орієнтованість колективу на систему дій або систему знань, визначити рівень особистої та соціальної компетентності.