Інформаційно-комунікаційна техніка, теоретико - історичний аналіз

З розвитком мережевих відносин ресурсний підхід до вивчення інформації змінився комунікаційним. Дослідження самого феномена інформаційного взаємодії як універсального явища дозволило розглядати сучасне суспільство не тільки як результат технологічного прориву в простір гнучких комунікаційних відносин, об'єднали різні системи господарювання, наука, освіти, культури в єдине інформаційне середовище, але і як один з підсумків розвитку системи причинних зв'язків у суспільстві. Важливе місце в цьому складному процесі займають системи, що базуються на розробці ідеологічних та аксіологічних нормативів [9, с. 207].

Комунікації - це не тільки обмін інформацією, її змістом, а й різні форми зв’язків, засновані на будь-яких стосунках, які спрямовані на досягнення цілей організації. Це особлива форма впливу на співробітників підприємства та суб’єктів зовнішнього середовища. І, якщо вони реалізовані на високому професійному рівні, то їх ефективність в системі управління підприємством визначатиме якість управління підприємством визначатиме якість управлінських рішень.

З усіх сфер інформаційно-комунікаційна сфера розвивається найдинамічніше. Бурхливий розвиток Інтернету, мультимедіа, мобільного зв'язку тощо виступив потужним каталізатором модернізації насамперед економічної сфери на підприємствах. Нині вже нікого не здивуєш такими поняттями, як електронний бізнес, електронна комерція тощо [10, с. 207].

Початковим етапом появи інформаційних технологій були 50-ті рр. У ці роки вони були призначені для обробки рахунків і розрахунку зарплати, а реалізовувалися на електромеханічних бухгалтерських рахункових машинах. Це призводило до деякого скорочення витрат і часу на підготовку паперових документів. Такі системи називаються системами обробки транзакцій. До транзакціях відносять наступні операції: виписка рахунків, накладних, складання платіжних відомостей та інші операції бухгалтерського обліку.

У 60-ті рр. засоби обчислювальної техніки отримали подальший розвиток: з'являються операційні системи, дискова технологія, значно поліпшуються мови програмування. З'являються системи управлінських звітів (СУЗ), орієнтовані на менеджерів, які приймають рішення.

У 70-і рр. інформаційні технології продовжують активно розвиватися. У цей час з'являються перші мікропроцесори, інтерактивні дисплейні пристрої, технологія баз даних та дружнє по відношенню до користувача програмне забезпечення (засоби, що дозволяють працювати з програмою, не вивчаючи її опису). Ці досягнення створили умови для появи систем підтримки прийняття рішень (СППР). На відміну від систем управлінських звітів, які надають інформацію по заздалегідь встановленими формами звітності, СППР надають її в міру виникнення необхідності.

Існують 3 стадії прийняття рішення: інформаційна, проектна і стадія вибору. На інформаційної стадії досліджується середовище, визначаються події та умови, що вимагають прийняття рішень. На проектної стадії розробляються й оцінюються можливі напрями діяльності (альтернативи). На стадії вибору обґрунтовують і відбирають певну альтернативу, організовуючи спостереження за її реалізацією. Найважливішою метою СППР є забезпечення технологією формування інформації, а також технологічна підтримка прийняття рішення в цілому.