Аналіз продуктивності праці на підприємстві

Основним показником ефективності використання персоналу є продуктивність праці. Заробітна плата і продуктивність праці є взаємозалежними показниками діяльності підприємства. Із зростанням продуктивності праці створюються реальні передумови підвищення її оплати. У свою чергу, підвищення рівня оплати праці сприяє зростанню її мотивації і продуктивності. Якщо заробітна плата не буде ефективною, то це може призвести до плинності кадрів на підприємстві, що спричинить досить істотні витрати пов'язані як зі спадом виробництва в період заміни робітників так і прямі витрати на працівників, що звільняються та інші.

Продуктивність праці є показником ефективності використання робочої сили. Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (у натуральному або вартісному вимірі), що виробляє один працівник за одиницю робочого часу (виробіток), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (трудомісткість).

Якщо показники виробітку мають більш узагальнюючий, універсальний характер, то показники трудомісткості можна розраховувати за окремими видами продукції та для різних категорій робітників і дають можливість виявляти конкретні резерви підвищення продуктивності праці.

Натуральні показники найбільш точно відображають динаміку продуктивності праці, але можуть використовуватися лише на підприємствах, що випускають однорідну продукцію. Трудові показники потребують налагодженої роботи нормування та обліку. Їх використовують на робочих місцях, дільницях, де дуже великі залишки незавершеного виробництва, яке неможливо виміряти в натуральних або вартісних вимірах. Вартісні - найуніверсальніші показники, вони застосовуються для визначення рівня та динаміки продуктивності праці.

На об’єкті дослідження середня продуктивність праці в цілому по підприємству майже не змінилась (збільшувалась в середньому на 1% щорічно), а собівартість 1 грн реалізованої продукції зменшилась на 2,9% (таблиця 2.7). Так як зменшення собівартості 1 грн реалізованої продукції та зростання середньої заробітної плати не призводить до зростання продуктивності праці, то можливо мають місце завищені норми виробітку через низький рівень автоматизації та механізації, або ж працівники не зацікавлені у зростанні продуктивності праці (на підприємстві більше використовують почасово-преміальну форму оплати праці і менше - відрядно-преміальну).

Аналіз середньої заробітної плати і співвідношення темпів її зростання потрібно пов'язувати з темпами зростання продуктивності праці. Для оцінки співвідношення розраховують коефіцієнт випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої заробітної плати, приріст середньої заробітної плати на 1% приросту продуктивності праці або приріст продуктивності праці на 1% приросту середньої заробітної плати. Коефіцієнт випередження є співвідношенням індексів продуктивності праці і середньої заробітної платні. Показники приросту визначаються відношенням темпів приросту продуктивності праці з середньою заробітною платою.

Зміна співвідношення між темпами зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати служать причиною відносної економії (перевитрат) фонду оплати праці, яка визначається за формулою:

,(2.1)

де Ізп и Іпп - індекси зростання середньої заробітної платні і продуктивності праці працівників.

На об’єкті дослідження відносні перевитрати фонду оплати праці по роках становлять: у 2009 році

у 2010 році

Про те, наскільки виправдане зростання заробітної платні на підприємстві, а також наскільки заробітна плата виконує свою стимулюючу функцію, свідчить співвідношення динаміки середньої заробітної плати і продуктивності праці працівників. Саме за допомогою такого співвідношення можна проаналізувати можливості підвищення ефективності витрат на оплату праці. Збільшення зарплати одного працівника повинне супроводжуватись зростанням виробленої продукції на одного працівника. При цьому темпи зростання продуктивності праці повинні перевищувати темпи зростання заробітної плати (на об’єкті дослідження навпаки: темпи зростання прдуктивності праці - 1%, а темпи зростання середньомісячної заробітної плати - 25,9%). Співвідношення середньогодинної заробітної плати і продуктивності праці працівників на ВАТ «Конотопський хлібокомбінат» по роках становить: 2008 рік - 0,127; 2009 рік - 0,160; 2010 рік - 0,196. Спостерігається тенденція зростання цього співвідношення, що говорить про те, що підвищення заробітної плати не стимулює підвищення продуктивності праці, а значить не є виправданим.