Сутність і завдання нормування праці

Норма праці - це економічний інструмент, без якого не може існувати сучасне виробництво. Вона повинна не тільки відбивати рівень розвитку виробництва, але й активно впливати на нього.

До основних завдань нормування праці на сучасному етапі ставляться наступні:

. Установлення й впровадження у виробництво для конкретних організаційно-технічних умов технічно обґрунтованих норм праці, розрахованих на підставі прогресивних міжгалузевих і галузевих нормативних матеріалів.

. Більше широкий охват нормуванням праці почасово оплачуваних робітників і фахівців.

. Підтримка постійної прогресивності норм праці шляхом своєчасної їхньої заміни й перегляду.

Технічне нормування охоплює також і ряд інших завдань: розробку нормативів (вихідних матеріалів) для встановлення технічно обґрунтованих норм, що відповідають сучасному рівню розвитку техніки, технології й організації виробництва; визначення кваліфікації робітників і тарифікації робіт; вивчення витрат робочого часу з метою підвищення продуктивності й поліпшення умов праці; розробку раціональної організації й обслуговування робочих місць; вивчення, узагальнення й поширення передових методів роботи новаторів виробництва й ін.

Таким чином, впровадження технічно обґрунтованих норм є основною, але не єдиним завданням технічного нормування праці на підприємстві.

Сучасна школа нормування опирається при науковому обґрунтуванні норм на такі вихідні положення:

. Обсяг вироблення продукції, або обсяг роботи, регламентується технологією виробництва, технічними нормами використання встаткування, параметрами й показниками: режимів його експлуатації. Якість норм, отже, багато в чому залежить від технологічних нормативів, покладених в основу їхнього визначення, ефективного використання виробничо-технологічного й трудового потенціалів.

. Тривалість виконання роботи значною мірою залежить від організації виробництва, тому форма організації виробництва повинна бути такий, щоб тривалості операційного й технологічного циклів були найменшими при даних конкретних умовах.

. Успіх трудової діяльності обумовлюється кваліфікацією працівників, їхнім виробничим досвідом, рівнем загального й професійного утворення, творчим відношенням до праці. У практиці нормувальної роботи на підприємствах повинні максимально використатися результати наукового вивчення й узагальнення передового виробничого досвіду з метою його масового поширення.

. Режими праці й відпочинку можуть бути науково обґрунтовані тільки на основі психофізіологічного аналізу, а щоб забезпечити змістовність і привабливість роботи для виконавця, необхідний і соціальний аналіз трудових процесів. Ніж повніше ці фактори враховуються при розробці норм, тим більше високий рівень їхнього наукового обґрунтування. Такі нір ми праці є прогресивними, науково обґрунтованими, сприятливому підвищенню продуктивності праці.