Фінансові показники діяльності

У звітах представлені консолідовані графіки погашення кредитів і відсотків.

При строгому виконанні всіх запланованих заходів у зазначений термін баланси готівки на кінець періоду будуть позитивні.

Баланси відображають фінансовий стан комбінату на кінець періоду часу, що розраховує. З аналізу балансів можна зробити висновок про стійкий стан проекту. При старті проекту в балансі (стартовому балансі) відбиті активи й пасиви комбінату за станом на 1 жовтня 2005 року.

Показники ефективності проекту представлені двома групами:

перша - характеризує фінансово-господарську діяльність;

друга - ефективність вкладень у проект.

Показники ефективності операційної діяльності включають показники прибутковості активів виробництва, показники фінансового стану, які характеризують фінансову стабільність і платоспроможність:

Рентабельність валового прибутку складе (42 - 41) %;

Рентабельність операційного прибутку складе (20 - 10) %;

Рентабельність чистого прибутку змінюється від 5% до 10 %.

Показники фінансової діяльності показують здатність комбінату оплачувати свої борги кредиторам.

Індекс поточної ліквідності зростати з 83 % до 105 %;

Чистий оборотний капітал збільшиться до кінця 2007 року до 4.8 млн. гривень;

Інтегральні показники ефективності проекту розраховані на період (обрій) в 15-ть місяців при наступних ставках дисконтирования: для гривневої зони 31 %, для доларової - 15 %.

Індекс прибутковості (PI) характеризує прибутковість проекту й складе 1.14.

Чистий наведений доход (NPV) відображає масштаби проекту й розмір доходу, якому можна одержати при виробництві основної продукції на комбінаті. Ця величина позитивна й становить більше 12.5 млн. доларів США.

Строк окупності (PBP) визначає період (у місяцях), починаючи з якого первісні вкладення й інші витрати, пов'язані з інвестуванням проекту, покриваються сумарними доходами від його реалізації. Проект окупається за 12-ть місяців.

керування підприємство персонал стимулювання

Висновки

Актуальною проблемою сучасного менеджменту є активізація людських ресурсів для досягнення успіху організації. До причин такої переорієнтації належать проблеми, що виникли в розвинутих країнах світу в кінці 1970-х років у зв'язку із швидкими змінами в технології, економічним та демографічним тиском, зниженням продуктивності тощо. Тому важливою теоретичною та практичною проблемою є орієнтація персоналу на досягнення стратегічних завдань організації. Провідні компанії почали успішно інтегрувати своє управління людськими ресурсами в систему стратегічного та тактичного менеджменту. Те, що людські ресурси та стратегічне планування можуть ефективно інтегруватися, доведено такими корпораціями як «Дженерал Електрик», «Екс-сон», «Чейз», «Дженерал Моторе». У ряді наукових робіт доведено, що зміна стратегії часто призводить до зміни структури. Але цей аналіз дає лише часткову картину динаміки будь-якої організації. Крім стратегії та структури стан бізнесу визначається і третім елементом: людськими ресурсами. Отже, погляд на проблему докорінно змінився внаслідок потрійної еволюції: навколишнього економічного середовища, підприємства та самої людини.

Значення людського чинника в організації слід розглядати в кількох аспектах: