Статистико-економічний аналіз тенденцій

Порівняємо графіки теоретичної і емпіричної функцій розподілу.

Рисунок 2.2 Графіки теоретичної і емпіричної функцій розподілу.

Для аналізу ступеня близькості емпіричного розподілу до теоретичного проведемо дослідження функцій

Для визначення міри розбіжності між використовуємо критерій Пірсону:

Але використання вимагає виконання ряду умов:

1. n=100>50

2.

3. У кожному інтервалі не менше 6 спостережень.

Проведемо оцінку близькості

=14,98

Близькість теоретичної функції до емпіричної визначається вірогідністю де рівень значущості виражає вірогідність того, що гіпотеза Ho буде знехтувана.

- вірогідність того, що гіпотеза Ho буде прийнята.

R- число мір свободи.

R=(n-r-1), де n- число інтервалів, r- число параметрів закону розподілу.

n=10 r=2 R=(10-2-1)=7

Оскільки 14,98 >14,1 те гіпотеза Ho відкидається

Вивід: Річний дохід на душу населення не розподіляється по нормальному закону розподілу. Оскільки розбіжність між емпіричними і теоретичними частотами істотно і його не можна пояснити коливаннями вибіркових даних

10. Визначимо напрями зсуву кривій розподілу за допомогою коефіцієнта асиметрії RА(X- µо)

Т.к RА0 те має місце лівобічна асиметрія

µо>µе >

10,71>8,79>8,147

Вивід: Найбільшу кількість опитаних сімей має річний дохід трохи нижче середнього. Права частина кривої розподілу довше лівою означає різниця між максимальним доходом і що найчастіше зустрічається більш ніж між доходом, що найчастіше зустрічається і мінімальним.

Висновки і пропозиції

Об'єктом дослідження є підвищення ефективності використання трудових ресурсів в сільському господарстві.

Предметом дослідження – підвищення використання трудових ресурсів у ВАТ «Агроальянс» .

Це перспективне підприємство сільського господарства.

Аналіз даного підприємства показав, що на підприємстві застосовується відрядна система оплати праці. Відрядна заробітна плата робочим комплексно-механізованих очисних забоїв нараховується за виконання і перевиконання комплексної норми вироблення без тісної ув'язки з досягнутим навантаженням на забій. Основним джерелом формування засобів фонду заробітної плати підприємства є виробництво і реалізація сільско господарської продукції.

У таких умовах робочі зацікавлені в перевиконанні норми вироблення, а не навантаження на комбайн, тобто при зростанні продуктивності праці зростає середньомісячна заробітна плата робочих, а отже і їх зацікавленість в перевиконання комплексних норм виробітку.

Крім цього в зацікавленості робочих здобувати більшу кількість норми вироблення впливає і умови праці, тому підприємству необхідно підвищити рівень безпеки і автоматизації при роботі з комбайнами та інший сільгосптехніки. Для цього потрібно замінити застаріле устаткуванню на новіше, яке б відповідало б вище перерахованим критеріям.

На підставі даних пропозицій було розроблено наступний захід.

З метою підвищення зацікавленості робочих здобувати більшу кількість норми вироблення, було запропоновано придбати і ввести в експлуатацію новий польський механічний комплекс «GLINIK 21/45», який є продуктивнішим, має підвищений рівень безпеки (має вбудовану протиаварійну систему), надійніший, має автоматичні системи контролю з виводом інформації на дисплей.

Оснащення автоматичними системами контролю з виводом інформації на дисплей диспетчера дозволяє попереджати аварійні ситуації, як при зміні газової обстановки, так і при порушеннях в роботі машин і механізмів і, в той же час, наявність повної інформації дає можливість негайного вживання заходів по відновленню нормального режиму.

Додаток 1: Урожайність культур, ц/га[1]