Структурні елементи системи технічного обслуговування підприємства

Ремонтне господарство підприємства

Призначення:

ü технічне обслуговування і ремонт діючих засобів праці;

ü монтаж і введення в дію нового виробничого устаткування;

ü модернізація діючого устаткування;

ü виготовлення запасних частин і нестандартного устаткування.

Форми організації ремонту:

• централізована — весь ремонтний персонал підприємства підпорядковується головному механіку, а всі види ремонтно-профілактичних робіт виконуються відповідними ремонтними дільницями (цехами);

• децентралізована — усі види ремонтно-профілактичних робіт виконує персонал цехових ремонтних баз, підпорядкованих начальникам відповідних виробничих цехів;

• змішана — технічне обслуговування та поточний ремонт виконує ремонтний персонал виробничих цехів, а капітальний ремонт, модернізацію, виготовлення запасних частин і нестандартного устаткування — персонал ремонтно-механічного цеху.

Застосовувані системи ремонту:

система планово-запобіжного ремонту (ПЗР) сутність якої полягає в тому, що профілактичні заходи і ремонти проводяться після напрацювання устаткуванням певної кількості годин. Обсяг і строки проведення ремонтних робіт визначають на основі даних про категорію складності ремонту, тривалості ремонтного циклу та міжремонтних періодів. Ця система є більш надійною.

система ремонту за результатами технічної діагностики передбачає проведення відповідних робіт після об'єктивного контролю технічного стану устаткування; вона є дешевшою порівняно з системою ПЗР.

Інструментальне господарство

Інструментальне господарство — сукупність внутрішньовиробничих підрозділів, що займаються придбанням, проектуванням, виготовленням, відновленням і ремонтом необхідних для здійснення виробничих процесів різних видів інструменту (оснащення), його обліком, зберіганням і забезпеченням інструментом робочих місць.

Функції підрозділів інструментального господарства:

• інструментального відділу — забезпечення виробництва необхідними інструментами та пристроями, що виготовляються спеціалізованими інструментальними заводами, і проектування технологічного оснащення для власних потреб;

• інструментального цеху — виготовлення, ремонт і відновлення нестандартного інструменту та спеціального оснащення;

• центрального інструментального складу (ЦІС) -приймання, зберігання та видача цехам (дільницям) споживачам усього придбаного, виготовленого і відремонтованого (відновленого) власними силами інструменту;

• цехових інструментально-роздавальних комор (ЦІРК) — одержання від ЦІС технологічного оснащення, зберігання його оборотного фонду, збирання і передача в ЦІС спрацьованого інструменту.

Процес управління інструментальним господарством:

здійснюється головним технологом підприємства, якому підпорядковано інструментальний відділ (бюро), інструментальний цех (дільницю) і ЦІС;

передбачає: а) визначення потреби в інструменті (на основі норм витрачання інструменту на виріб або 100 годин роботи устаткування); б) організацію власного виробництва нестандартного оснащення; в) організацію експлуатації інструменту, включаючи його переміщення, заточування, ремонт і відновлення, нагляд за станом і дотриманням правил експлуатації.

Транспортне господарство

Транспортне господарство — комплекс підрозділів підприємства, що здійснюють вантажно-розвантажувальні роботи та переміщення вантажів (матеріальних ресурсів і готової продукції).

Склад транспортного господарства:

• транспортно-технологічний відділ, який здебільшого включає технічне бюро, бюро організації перевезень, диспетчерську службу і бюро тари; він здійснює загальне керівництво транспортним господарством, у тому числі профілактичне обслуговування транспортних засобів, організацію транспортних процесів згідно з розробленими планами та графіками вантажопотоків;

• спеціалізовані цехи за видами транспорту (на великих підприємствах та їх об'єднаннях);

• єдиний транспортний цех — на середніх і невеликих підприємствах.

Види використовуваного транспорту:

зовнішній—забезпечує зв'язок підприємства з приймальними пунктами транспорту загального користування (залізничними станціями, водними портами, аеропортами) і складами місцевих контрагентів;

міжцеховий — використовується для транспортування вантажів на терені підприємства між його цехами (дільницями) і складами;

внутрішньоцеховий — здійснює транспортні операції в рамках окремого цеху.

Управління транспортним господарством:

1) управління зовнішнім і міжцеховим транспортом, як правило, здійснює начальник транспортно-технологічного відділу або транспортного цеху;