Міжнародна комунікаційна політика в сфері високих технологій авіабудування

З російської сторони очолювали форум Аркадій Вольський – почесний Президент Міжнародного Конгресу промисловців і підприємців (МКПП), Президент російського Союзу промисловців і підприємців, Віктор Глухих – Президент МКПП, Член Ради Федерації, Сергій Мітін – заступник міністра промисловості, науки і технології РФ.

Ціль форуму – налагодження партнерських і коопераційних відносин між країнами в сфері не тільки великого, але і середнього і малого бізнесу.

На другий день роботи форуму учасники відвідали складальні цехи ВАТ «Мотор Січ», де Голова правління, генеральний директор ВАТ «Мотор Січ» В'ячеслав Богуслаєв розповів про авіаційну, цивільну і наземну техніку, що випускається підприємством.

На думку Віктора Глухих і Анатолія Кинаха практична цінність проведення форуму – це відновлення загублених зв'язків і збільшення взаємовпливу промислових структур.

Підводячи підсумки форуму, голова Союзу промисловців і підприємців України Анатолій Кинах відзначив його високу результативність: прийнято і підписане ряд документів і угод, президентам усіх країн, що приймали участь у форумі, спрямовані листи з пропозиціями про створення єдиного економічного союзу.

Міжнародний аерокосмічний салон МАКС – 2009 зібрав на літних полях Жуковського фахівців, партнерів і, звичайно, колег – друзів із країн ближнього і далекого зарубіжжя. У його рамках днями пройшла презентація делегацій Росії й України, присвячена десятиліттю підписання міжурядової Угоди між сусідніми державами в області авіадвигунобудуванняния.

На початку дев'яностих розмежування наземних просторів ледве не закінчилося для колишніх республік СРСР обезкриленням просторів повітряних. Прикордонні посади, митні і правові бар'єри грозили крахом авіапрому двох країн. На Україні найбільшою мірою від нововведень постраждав комплекс двигунобудівельних підприємств ВАТ «Мотор Січ», що до 85 відсотків комплектуючих і до 60 відсотків матеріалів закуповували на російських заводах і в Росію ж відправляли до половини авіамоторів, що випускаються.

Двигунисти «Мотор Січ», оббігав усі владні коридори, домоглися рішення проблем на міжурядовому рівні. Їх підтримали, і в 93-ем голу була підписана Угода між Урядами РФ і України «Про принципи співробітництва в області виробництва і постачань авіаційної техніки». Підприємства ожили, виробництво «полум'яних моторів» дозволило оживити крилату техніку. ВАТ «Мотор Січ», завдяки укладеній угоді, змогло знизити вартість покупних комплектуючих і матеріалів за десять років на більш ніж шістнадцять мільйонів доларів. За рахунок цього двигуни подешевіли майже на чотири з половиною відсотка. А експлуатуючі організації Росії заощадили біля шести мільйонів доларів при їхній закупівлі.

Експансія іноземних авіабудівників. Україно-російські авіапроекти не врятують авіаринок СНД від експансії іноземних літакобудівельників. Після того як російське керівництво спочатку поставило під сумнів фінансування проекту Ан-70, а потім вустами віце-прем'єра РФ Бориса Альошина заявило про те, що Росія виконає усі свої зобов'язання, надії на реалізацію цього проекту розвіялися, як небесний слід від літака, що пролетів. І хоча ще складно зрозуміти, чи можна вважати підписання на МАКС-2009 нових угод у рамках програми «Міжнародний авіаційний проект 140» компенсацією за «повислий у повітрі» Ан-70, вітчизняні фахівці вже поспішили назвати їхній «проривом в авіабудуванні».

Для української делегації участь у МАКС-2009 виявився врожайним на підписані угоди. Літак Ан-140 став одним з хитів авіасалону. У результаті проведених переговорів вітчизняні авіабудівники в особі Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХГАПП) підписали тристоронню угоду з адміністрацією Самарської області й ВАТ «Авіакорів – авіаційний завод». Відповідно до документа ХГАПП і «Авіакорів» виступлять засновниками спільного підприємства «Міжнародний авіаційний проект 140», що буде займатися виробництвом і реалізацією Ан-140.

Поява нового підприємства вигідно обом сторонам. По-перше, одержання підряду на зборку Ан-140 – це фактично рятувальне коло російському «Авіакору», на якому вже протягом декількох років підряд щорічно випускають єдині-єдину-єдине-єдина-один-єдиний Ту-154 (у радянський час тут збирали 80 машин). По-друге, робота СП вигідна харків'янам, адже, за словами генерального директора ХГАПП Павла Науменко, вже в 2010 р. зусиллями Самари, Харкова і Ісфахана (Іран) планується зробити 20–22 літака, а в 2012 р. на лінії вийдуть 35 регіональних літаків.

В Україні Ан-140 вже успішно експлуатують. Дві машини – «Одеські авіалінії», по однієї – «Аеромост – Харків» і «Мотор Сич». Перший російський Ан-140 із зображеним на фюзеляжі символом двостороннього співробітництва – українським і російським прапорами – підніметься в повітря 1 грудня нинішнього року. Якщо усі пройде вдало, то в літака великі перспективи. Адже, за прогнозами фахівців, у найближчі 15 років попит у Росії на Ан-140 складе близько 200 літаків. До цього варто додати ще 150–200 «аннушек», у яких бідує світовий ринок. Їх планується продавати в країни Південно-Східної Азії і Східної Європи.