Сутність системного аналізу та його предмет

· перспективні (стратегічні) проблеми, що повинні вирішуватись у майбутньому;

· проблеми, які характеризуються широким набором альтернатив;

· проблеми, котрі вимагають значних ресурсів і містять елементи ризику;

· проблеми, що мають складну внутрішню структуру;

· проблеми, для яких не повністю визначені вимоги щодо вартості і часу[8].

Саме ці проблеми є основною сферою застосування

системного аналізу.

Основне практичне значення

системного аналізу полягає не стільки в кількісній визначеності шляхів і способів вирішення проблеми, скільки в зростанні ступеня її розуміння спеціалістами та експертами, котрі беруть участь у вирішенні цієї проблеми, і визначенні альтернативних шляхів досягнення певної мети особами, що відповідальні за ухвалення управлінських рішень.

В нашому законодавстві системний аналіз зустрічається лише у Комплексній програмі реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку, на 2003-2015 роки[1].

Основні положення: Цю Програму розроблено з метою забезпечення комплексного системного підходу до формування та реалізації державної політики на принципах сталого розвитку.

Актуальність Програми визначається внутрішніми соціально-економічними та екологічними передумовами, міжнародними домовленостями країни, а також необхідністю запровадження системного, інтегрованого підходу до формування та впровадження на національному рівні основних принципів сталого розвитку на основі сучасного науково-методологічного обґрунтування.

Виконання Програми забезпечить комплексний системний підхід до формування державної політики на принципах сталого розвитку, орієнтованої на забезпечення економічного зростання, соціального розвитку, створення безпечних умов для життя людини та відновлення навколишнього природного середовища.