Стратегія антикризового управління

антикризовий управління конкуренція капітал

Успіхи та невдачі діяльності фірми необхідно розглядати як взаємодію цілого ряду факторів: зовнішніх та внутрішніх. В економічній літературі до зовнішніх факторів, які суттєво впливають на діяльність фірми, належать:

- розмір і структура потреб населення;

- рівень доходів і нагромаджень населення, а, отже, і його купівельна спроможність;

- політична стабільність і спрямованість внутрішньої політики;

- розвиток науки і техніки, який визначає всі складові процесу виробництва товару і його конкурентоспроможність;

- рівень культури, що виявляється у звичках і нормах споживання;

- міжнародна конкуренція.

Наприклад, закордонні фірми в одних випадках виграють за рахунок дешевої праці, а в інших - більш досконалих технологій [10].

На фінансовому стані більшості фірм негативно позначаються і наслідки загальноекономічного спаду, інфляції, неочікувані зміни в галузі державного регулювання, різкі спади державного замовлення. Такі труднощі характерні для нашої країни.

Не менш численні і внутрішні фактори, які визначають розвиток фірми і є результатом її роботи. Загалом їх можна представити у вигляді чотирьох груп:

- стратегія фірми;

- принципи діяльності фірми;

- ресурси і їх використання;

- якість і рівень маркетингу.

У свою чергу, вони включають значну кількість конкретних факторів, які діють на кожній фірмі вибірково.

Інші фактори, що посилюють кризову ситуацію фірми.

- Виникнення збитків фірми, пов’язаних із незадовільною постановкою роботи з ринком, нездатністю товару успішно конкурувати з іншими товарами, що знаходяться на ринку, несвоєчасне оновлення асортименту товарної продукції.

- Різке підвищення рівня витрат виробництва і збуту товару, що може бути викликано великою кількістю причин, починаючи з нераціональної структури та роздутого штату управління, використання технологій, засобів і предметів праці, що дорого коштують, тощо.

- Втрата рівня культури виробництва і культури фірми взагалі, яка включає кваліфікований склад персоналу, технічний рівень виробництва, психологічну атмосферу керівного персоналу і всього колективу фірми, його впевненість в ефективній роботі.

- Наявність стимулів праці у персоналу фірми.

Усі ці фактори, діючи в різних напрямах, призводять до руйнування організаційного, економічного і виробничого механізму функціонування фірми[11].

Стратегічні заходи антикризового управління полягають у:

- аналізі й оцінці виробничого потенціалу, виробничих програм, політики доходів та інвестицій;

- розробці концепції фінансового оздоровлення фірми: фінансової, маркетингової, технічної, управлінської, інвестиційної;

- розробці плану заходів.

Вирішення фінансово-економічних питань у кризовому стані ймовірне за допомогою розробки фінансової стратегії, пошуку необхідних резервів для його забезпечення. Процес реалізації антикризового управління шляхом розробки фінансової стратегії підприємства включає в себе декілька етапів.

Перший етап - оцінка схильності підприємства (галузі) до банкрутства. Методи інтегральної оцінки банкрутства засновані на комплексному розгляді економічних показників. Одним із розповсюджених методів такої інтегральної оцінки є "модель Альтмана" (або "Z - рахунок Альтмана"):

= 1,2Х1 + 1,4Х2 + 3,3Х3 + 0,6Х4 + Х5, (1)

де X1 - оборотний капітал до суми активів підприємства. Показник оцінює суму чистих ліквідних активів компанії по відношенню до сукупних активів.- нерозподілений прибуток до суми активів підприємства, відображає рівень фінансового важеля компанії.- прибуток до оподаткування до загальної вартості активів. Показник відображає ефективність операційної діяльності компанії.- ринкова вартість власного капіталу / бухгалтерська (балансова) вартість усіх зобов'язань.

Х5 - обсяг продажів до загальної величини активів підприємства характеризує рентабельність активів підприємства.

В результаті підрахунку Z - показника для конкретного підприємства робиться висновок:

- якщо Z <1,81 - імовірність банкрутства становить від 80 до 100%;

- якщо 2,77 <= Z <1,81 - середня імовірність краху компанії від 35 до 50%;

- якщо 2,99 <Z <2,77 - імовірність банкрутства не велика від 15 до 20%;

- якщо Z <= 2,99 - ситуація на підприємстві стабільна, ризик неплатоспроможності в перебігу найближчих двох років украй малий.