Стратегія антикризового управління
Точність прогнозу в цій моделі на горизонті одного року становить 95%, на два роки - 83%, що є її гідністю. Недоліком же цієї моделі полягає в тому, що її по суті можна розглядати лише стосовно великих компаній, які розмістили свої акції на фондовому ринку.
Як альтернативний існує інший метод інтегральної оцінки загрози банкрутства - "коефіцієнт фінансування важколіквідних активів".
Він є більш надійним методом інтегральної оціни загрози банкрутства. Для цього визначається якою мірою ці активи фінансується власними і позиченими коштами.
Рівень загрози банкрутства підприємства відповідно до цієї моделі оцінюється за такою шкалою:
- ПА+З<ВК - ймовірність банкрутства дуже низька;
- ПА+З<ВК+ДЗ - ймовірність банкрутства можлива;
- ПА+З<ВК+ДЗ+ПЗ - ймовірність банкрутства висока;
- ПА+З>ВК+ДЗ+ПЗ - ймовірність банкрутства дуже висока,
де ПА - середня вартість позаоборотних активів;
З - середня сума поточних запасів;
ВК - середня величина власного капіталу;
ДЗ - середня величина довгострокових банківських кредитів;
ПЗ - середня величина короткострокових банківських кредитів.
За своєю економічною суттю ця модель відображає політику фінансування активів (консервативну, помірну, агресивну і надагресивну), яку використовує підприємство.
Також для експрес-аналізу фінансової стабільності підприємства використовують систему показників У. Бівера.
Міністерство економіки України [16 <http://www.me.gov.ua/>] рекомендує для своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого суб'єкта підприємницької діяльності i вжиття випереджувальних заходів, спрямованих на запобігання банкрутству, проводити систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємств (фінансовий моніторинг) за допомогою коефіцієнта Бiвера.
Крім того, у вітчизняній економіці застосовується найбільш прийнятна система показників У. Бівера, яка дозволяє визначити незадовільну структуру балансу неплатоспроможних підприємств.
Коефіцієнт Бівера = 
, (2)
Рентабельність активів = 
×100 , (3)
Фінансовий лівередж = 
, (4)
Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом
= 
, (5)
Коефіцієнт покриття зобов’язань = 
×100, (6)
Таблиця 1.2 - Характеристика показників Бівера
|
Показники |
Компанія із задовільним фінансовим станом |
За 5 років до банкрутства |
За 1 рік до банкрутства |
|
Коефіцієнт Бівера |
0,4-0,45 |
0,17 |
-0,15 |
|
Рентабельність активів |
6-8 |
4 |
-22 |
|
Фінансовий лівередж |
<37 |
<50 |
<80 |
|
Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом |
0,4 |
<0,3 |
0,06 |
|
Коефіцієнт покриття зобов’язань |
>3,2 |
<2 |
<1 |
Для визначення найбільш точної ймовірності банкрутства необхідно використовувати всі можливі методи оцінки [13].
Наступний етап - це аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища. Найбільш поширеним аналізом є SWOT-аналіз (сильних (Strengths) і слабких (Weaknesses) сторін проекту , можливостей (Opportunities), що відкриваються при його реалізації, та загроз (Threats), пов'язаних з його здійсненням). Чітке визначення сильних сторін може бути внутрішнім резервом протидії банкрутству, якщо загрози не будуть наростати. За сильними позиціями у виробництві, менеджменті, маркетингу та при нарощуванні ділової активності можуть формуватися фінансові запаси для подолання кризових явищ. Проте найдокладніше слід проаналізувати небезпеки й загрози та слабкі сторони підприємства з метою напрацювання системи ефективних контрзаходів у протидії симптомам фінансової кризи [3].
