Розробка принципових засад управління розвитком підприємства

В умовах стрімкого зниження купівельної спроможності населення, зміни продуктової та регіональної структур попиту, закриття доступу до традиційних джерел фінансування, постає питання запровадження структурних змін галузі, які покладуть основу для подальшого розвитку роздрібної торгівлі. Виникає потреба у вирішенні питань ліквідності та розроблення антикризових заходів, які має бути спрямовані не на концентрацію зусиль з вирішення старих завдань, а на переосмислення стратегічних цілей торгівельних центрів.

Економічна криза виявила проблеми управління та ефективності бізнесу вітчизняних торгівельних центрів і, як наслідок, зниження рівня економічної безпеки. Цьому сприяла низка чинників, серед яких:

· незбалансована інвестиційна стратегія. Екстенсивне зростання, притаманне більшості українських торгівельних центрів, яке фінансувалось за рахунок позикових засобів, призвело до виникнення високого рівня заборгованості торгівельних центрів за відсутності належного рівня доходів внаслідок високого рівня витрат на утримання мережі через втрачений потенціал інтеграції придбаних активів у межах єдиної операційної концепції;

· нечітке позиціонування, відсутність розуміння цільового клієнта. У період кризи спостерігається поляризація споживачів між економічними та преміальними форматами;

· не оптимізовані бізнес-процеси, і, як наслідок, низька операційна ефективність. Оптимізація процесів, фокусування заходів на підвищенні ефективності окремих операцій, спрямованих на досягнення єдиного результату, можуть істотно скоротити витрати;

· відсутність ефективних інструментів управління асортиментом. В умовах мінливої структури споживання торгівельних центрів потребують інструментів, які б давали змогу адекватно оцінити та швидко реагувати на нові потреби споживачів.

На сьогодні у світовій торговельній практиці активно використовують такі методи управління розвитком, як організаційне проектування, реінжиніринг, реструктуризація, аутсорсинг, реорганізація та бенчмаркінг.

Реструктуризація, як форма організаційного розвитку, є програмою переходу від початкової до перспективної організаційно-функціональної моделі. Можна навести такі приклади реструктуризації торгівельних центрів:

1) реструктуризація асортиментного портфеля за рахунок створення private label (тобто за рахунок включення продукції під власними торговими марками);

2) можливість реструктуризації капіталу шляхом акціонування, що забезпечить розширення їх інвестиційного потенціалу.

У ситуації, що склалась, торгівельним центрам потрібно сформувати стратегії з врахуванням кризової ситуації, та реалізувати їх у коротко- та довготерміновій перспективі. На рис. 3.1 наведено необхідні перетворення, спрямовані на швидкі та довготривалі результати.

З рисунку 3.1 видно, що заходи, до яких мають вдаватись торгівельних центрів у ситуації що склалась, повинні передбачати не тільки швидке реагування для запобігання банкрутства, але і орієнтацію на довготермінові результати - аналіз можливих негативних наслідків і підготовку бази для наступного етапу розвитку.

Слід відмітити, що модель перетворень торгівельного центру ТОВ «Ветта» можна удосконалити шляхом покращення логістичної системи підприємства та удосконалення управлінням персоналу підприємства.

Такі заходи використовуюся для торгівельних центрів для підвищення рівня економічної безпеки, як закриття магазинів, скорочення асортименту, переговори з постачальниками про зниження цін, затримки з виплати заробітної плати дають бажаних результат. Але жорсткі заходи зі зниження витрат надалі впливатимуть на зниження рівня сервісу та позначаться на рівні прибутку торгівельних центрів. В цьому випадку дії керівництва повинні бути спрямовані на комплексний розвиток торгівельних центрів та знайти оптимальне поєднання заходів швидкого реагування та довготермінових заходів: створення комплексної антикризової програми, досягнення фінансових цілей, протидія конкурентному тиску (табл. 3.1).