Етимологія змісту терміна «контролінг» та його складові

ü фінансова діяльність (характеризує процес отримання грошей та їх раціонального використання для забезпечення існування підприємства);

ü економічні показники (числові параметри, за допомогою яких вимірюється явище чи процес в господарській діяльності) [14, с. 47-48].

Так, мета контролінгу зводиться до підтримання ефективного функціонування підприємства, вона визначається вищим керівництвом і може уточнюватися залежно від змін факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, в якому функціонує підприємство. Метою може бути висока якість продукції, завоювання частки та розширення ринку продажу, зниження витрат на виробництво, зниження цін, збільшення прибутку, незалежність від кредиторів [15, с. 34-35].

Метою контролінгу може бути й отримання даних, їх обробка і трансформація в інформацію для управління та прийняття рішень. Така інформація є нестандартною, призначається для виявлення тенденцій і закономірностей явищ і процесів у діяльності підприємства, допомагає розробити заходи, які забезпечують його життєдіяльність.

Основними завданнями системи контролінгу слід вважати:

ü планування (методологію і організацію);

ü облік (збір та обробку інформації);

ü контроль (порівняння планових і фактичних значень показників);

ü сервісне забезпечення управління (збір, обробку, інтерпретацію, консультування);

ü спеціальні системи спостереження (маркетинг, моніторинг змін у зовнішньому середовищі).

Наведені завдання є досить загальними і у зв’язку з цим відомий вітчизняний науковець М.С. Пушкар наводить по кожному аспекту формулювання більш конкретних завдань контролінгу [23, с. 47-48].

Розрізняють два види контролінгу - оперативний і стратегічний. Вони досить тісно взаємозв’язані між собою і переходять від оперативного до стратегічного.

Методи оперативного контролінгу діють до так званої умовної лінії часового горизонту і втрачають свою силу на лінії часового горизонту, а методи стратегічного контролінгу починають діяти по іншу сторону цього горизонту.

Методи оперативного контролінгу дозволяють оперативно управляти прибутком, є засобом такого управління, а також засобом вияву і ліквідації оперативних «вузьких місць «у сферах постачання, виробництва, реалізації і управління, тобто у межах (рамках) часового горизонту [6, с. 41-42].

Отже, узагальнивши все вищезазначене, можна сказати, що контролінг це - управлінська технологія, в основу якої покладено синтез елементів планування, організації, мотивації, обліку, аналізу та контролю всіх аспектів фінансово-господарської діяльності підприємства, яка забезпечує інструментальну і методичну підтримку прийняття управлінських рішень, генерацію та оцінку альтернативних підходів при здійсненні оперативного та стратегічного управління підприємства в процесі досягнення цільових параметрів його діяльності.