Обґрунтування системи організаційного регламентування процесу митного декларування вантажів на підприємстві

ВМД містить 58 граф, а саме: 54 графи за номерами 1-54 та 4 графи за літерами А, В, С, D. Особливості заповнення граф ВМД визначаються митним режимом, у який розмішаються товари, і типом вантажної митної декларації. При заповненні ВМД відповідно до митного режиму “експорт” ТОВ “ВО ТЕХНА” заповнюються такі графи: А, В, 1-6, 8, 9, 11-15, 15а, 17-29, 31-42, 44-47, 49, 50, 52, 54. При заповненні ВМД відповідно до митного режиму “імпорт” декларантом заповнюються такі графи: А, В, 1-6, 8, 9, 11-15, 15а, 18-29, 31-42, 44-47, 49, 54. Графи 7, С та D заповнюються посадовою особою митниці. Інші графи ВМД не заповнюються.

Алгоритм змісту і порядку заповнення граф ВМД, а також особливості заповнення ВМД відповідно до митних режимів “експорт” та “імпорт” наведено у Додатку 7. Значна частина інформації представлена в декларації у вигляді цифрових та літерних кодів з різних класифікаторів, що дозволяє робити наступну автоматизовану обробку баз даних ВМД. Класифікатори, які застосовуються при заповненні ВМД, наведено у Додатку З.

Для того, щоб в ТОВ “ВО ТЕХНА” інтегрувати всі матеріальні, інформаційні та грошові потоки, а також управляти ними, необхідно створити єдиний координаційний центр, яким буде логістичний структурний підрозділ підприємства.

У сучасних умовах крім прибутку головними цілями даного підприємства є високий рівень дотримання термінів виконання замовлень, низький рівень запасів, зменшення часу проходження ресурсів через виробничу підсистему фірми.

Перелічені показники є вже логістичними категоріями й оптимізувати їх рівень, не використовуючи методів логістики за традиційної організації виробництва неможливо. При цьому логістика оперує такими категоріями: витрати на організацію замовлень та їх реалізацію, заготівлю й доставку товарно-матеріальних цінностей. Ці витрати є часткою логістичних витрат, що пов'язані з формуванням мережі постачальників, з вибором та оцінкою партнерів, транспортуванням сировини та матеріалів. Це також витрати на формування та зберігання запасів продукції, їх обслуговування, на транспортування готової продукції та надання послуг. Таким чином, виходячи з логістичного підходу, необхідно оптимізувати загальні витрати, що досягаються завдяки єдності управління всіма видами витрат.

Таким чином, на думку автора, для вдосконалення координації в процесі управління ресурсними потоками на даному підприємстві потрібно:

. посилити взаємодію між різними функціональними ланками за рахунок поліпшення економічних механізмів, використання яких є одним з основних шляхів забезпечення координації між різними функціональними сферами на підприємстві;

. досягти необхідного рівня координації через організаційні перетворення в структурі підприємства.

Ці напрями не суперечать один одному. Вони розвиваються паралельно, взаємодоповнюючи один одного, виходячи з оптимального співвідношення, що є необхідною умовою успіху під час формування управління ресурсними потоками. Важливо також забезпечити таке балансування між процедурними та організаційними механізмами, яке якнайбільше відповідає умовам підприємства.

Для регламентування дій логістичного менеджменту в сфері управління ресурсними потоками можна також використосувати різні методи координації, вдаючись до спеціально розроблених процедур і моделей. Це різні види інструкцій, загальні та спеціальні нормативні документи, що визначають завдання та послідовність діяльності керівників різних функціональних служб, зайнятих управлінням матеріальними ресурсами та запасами на різних етапах їх руху. Правила та інструкції будуть вказувати виконавцям не тільки на те, що слід робити, але й яким чином. Такий спосіб управління буде ефективним у нашому випадку: коли підприємство торгує великими обсягами та постійним асортиментом продукції, закуповує обмежену номенклатуру ресурсів, має стійкі зв'язки зі споживачем тощо. Цей механізм найповніше відповідає функціонально-розрізненій системі розподілу відповідальності в сфері управління матеріальним потоком.