Поняття та основні риси групи

В процесі життя групи дуже важливий психологічний аспект її діяльності. Групи розрізняються між собою психологічно, і ці відмінності проявляються в характері внутрішнього клімату, стану і ступеня згуртованості їх учасників. Розглянемо ці моменти докладніше.

Внутрішній психологічний клімат-це реальний стан взаємодії людей як учасників спільної діяльності. Він характеризується задоволеністю працівників організацією, умовами праці, стосунками між собою і з керівництвом, настроєм, взаєморозумінням, ступенем участі в управлінні і самоврядування, дисципліною, групою і місцем у ній, якістю одержуваної інформації. Багато в чому він залежить і від ступеня сумісності людей.

Про важливість сприятливого психологічного клімату можна судити, наприклад, на тій обставині, що поганий настрій знижує ефективність роботи групи приблизно в півтора рази. Оскільки обставини піддаються цілеспрямованому впливу, психологічний клімат можна певною мірою формувати і коригувати.

Психологічний стан групи характеризується ступенем задоволеності його учасників своїм становищем. На неї впливають характер та зміст роботи, ставлення до неї людей, престижність, розміри винагороди, перспективи зростання, наявність додаткових можливостей, психологічний клімат. Багато в чому психологічний стан залежить і від уміння членів групи свідомо жити за її законами, підкорятися встановленим вимогам і порядків.

Згуртованість - це психологічний єдність людей у найважливіших питаннях життя групи, що виявляється у тяжінні до неї учасників, прагненні захистити її і зберегти. Згуртованість обумовлена необхідністю взаємодопомоги і підтримки один одного в справі досягнення тих чи інших цілей, взаємними емоційними перевагами, розумінням ролі колективного початку в забезпеченні тих чи інших гарантій. Ступінь згуртованості залежить від розміру групи, соціальної однорідності її членів (при різнорідності виникають угруповання), досягнутих успіхів, наявності зовнішньої небезпеки.

У згуртованих групах тісніше спілкування, вище самооцінка особистості, але мають місце неприязне ставлення до сторонніх, самовпевненість, втрата критичності та почуття реальності, однодумність, почуття невразливості, самовпевненість, фільтрація інформації.

Розбіжності у згуртованого колективу зазвичай бувають не по цілях, а по засобах їх досягнення, що негативно позначається на взаєминах і рано чи пізно приводить його до розпаду.