Програмні засоби

Вибір програмного забезпечення передбачає значні витрати часу і ресурсів. Виробники хвалять свої продукти, стверджуючи, що їх розробки - найбільш зручні та економічно ефективні. Постачальники готових систем представляють різноманітні графічні інтерфейси, численні функції аналізу та ін. Для вибору недорогої системи, але такої, що відповідає вимогам фірми, слід користуватись такими основними правилами:

проаналізувати характер діяльності фірми-покупця програмних засобів;

проаналізувати вимоги до функціональних можливостей продукту;

скласти план аналізу технології й архітектури

необхідно реально оцінити свій бюджет

звузити межі пошуку

піддати програмний продукт ретельній перевірці

перевірити юридичний бік угоди

Необхідно пам’ятати, що вибір продуктів - тільки початок роботи, хоча деякі компанії вважають, що на цьому клопіт закінчується.

Не слід починати з глобальної інсталяції зі складною і докладною методологією встановлення. Більш раціонально почати з локальної інсталяції у невеликому філіалі або відділі. З пілотного встановлення можна одержати багато корисних уроків.

Важливим аспектом при виборі програмного продукту є інтерфейс користувача.

Інтерфейс користувача - це сукупність правил, методів і програмно-апаратних засобів, які забезпечують взаємодію користувача з комп’ютером. Інтерфейс користувача включає всі аспекти, які впливають на взаємодію користувача і системи і визначається такими чинниками:

набір завдань користувача, які він розв’язує за допомогою системи;

використовувана системою “метафора” (наприклад, робочий стіл та ін.);

елементи управління системою;

навігація між структурними компонентами системи;

візуальний дизайн системи.

Існують такі типи інтерфейсів користувача:

інтерфейс командного рядка, наприклад, в MS-DOS: а:> або с:> запрошує користувача ввести команду;

інтерфейс на основі системного меню, який використовується у більшості сучасних прикладних програм, пропонує користувачу вибрати потрібну команду зі списку, або натисканням певних клавіш або за допомогою мишки;

графічний інтерфейс (GUI) - особливість так званих “віконних” систем (які представляють програми, документи та інші елементи у вигляді вікон); використовує деякі традиційні прийоми і метафори, наприклад, робочий стіл і його аксесуари, показуючи елементи системи як значки.

Графічний інтерфейс користувача - форма представлення інформації на екрані дисплея, яка надає користувачеві можливість давати команди, завантажувати програми і проглядати списки файлів вказуючи на піктограми, що представляють ці елементи на екрані, або на списки меню. Вибір того чи іншого елемента відбувається за допомогою клавіатури або мишки.

Прикладним розробникам GUI-інтерфейси пропонують середовище, яке бере на себе безпосередню взаємодію з комп’ютером. Завдяки цьому розробник може зосередитись на розробці програм, не займаючись деталями виведення на екран і введення з клавіатури або за допомогою мишки. Крім того, програмісти одержують можливість створювати програми, які завжди будуть однаковим чином обробляти задачі, що часто зустрічаються (наприклад, збереження файла даних), оскільки інтерфейс передбачає стандартний механізм контролю у вигляді вікон і діалогів.

Однією з важливих функцій інтерфейсу є формування у користувача однакової реакції на однакові дії додатків, їх узгодженість. Узгодження повинно бути у трьох аспектах:

фізичному, що належить до технічних засобів;

синтаксичному, що визначає послідовність і порядок появи на екрані (мова спілкування) та послідовність запитів (мова дій);

семантичному, що обумовлений значеннями елементів, які визначають інтерфейс.

Узгодженість інтерфейсу заощаджує час користувача і розробника. Для користувача зменшується час вивчення, а потім і використання системи, скорочується кількість помилок, з’являється відчуття комфортності і впевненості. Узгоджений інтерфейс дозволяє розробнику виділити спільні блоки інтерфейсу, стандартизувати окремі елементи і правила взаємодії з ними, скоротити час проектування нової системи.