Характеристика системи показників організаційного розвитку підприємства
Традиційно попереднє уявлення про стратегічний потенціал фірми та ’’найпримітивнішу’’ його оцінку надає нам фінансово-економічний аналіз господарської діяльності підприємства. Адже фінансове становище фірми, що відображає результати його діяльності на кожному конкретному етапі розвитку в умовах ринкової економіки, є основним індикатором ефективності його господарської діяльності в цілому. Рівень фінансового становища підприємства формує відповідний його діловий імідж у партнерів на товарному та фінансовому ринках, свідчить про потенціал фінансового забезпечення високих темпів економічного розвитку і можливостях зростання його ринкової вартості.
Тому, виходячи з вищезгаданого, необхідним постає питання обгрунтування фінансово-економічних показників господарської діяльності ТОВ ’’Колір-Плюс’’ (рис. 2.1.).
Мал.2.1. Динаміка основних показників діяльності ТОВ "Колір-Плюс"
Як видно з рис 2.1., на протязі аналізуємого періоду діяльність підприємства характеризувалася дуже маленькою прибутковістю, яка до того ж постійно скорочувалась, що неодмінно вплинуло на всі показники рентабельності. Так, за 2008 р. чистий прибуток склав 9,7 тис. грн., у 2009 році - 7,9 тис. грн., а у 2010 - 4,7 тис. грн. Така негативна тенденція скорочення прибутку підприємства спостерігалась на фоні значного підвищення обсягу товарообігу, який за три квартали 2009 року порівняно з 2008 р. зріс на 7,2 % (109,5 тис. грн.), а у 2010 р. порівняно з 2009 р. на 26, 2 % (або 427,6 тис. грн.).
Ситуація, що виникла на підприємстві обумовлена, насамперед, нераціональною політикою управління витратами обігу та ігноруванням фактору оптимального співвідношення доходів та витрат товариства. Такий висновок можна зробити на підставі показників темпів зростання валового доходу (ВД) та витрат обігу (ВО). У 2009 р. різниця між темпами зростання валового доходу та витрат обігу склала 8,1 % на користь останнього, а у 2010 р. досягла аж 74,8 % відповідно. Це, звичайно, вплинуло і на показники доходності витрат обігу та витратовіддачі. Так у 2008 році товарообіг на одиницю витрат обігу склав 4 грн., у 2009 р. - 3,6 грн., а у 2010 р. - вже 1,9 грн. Сума валового доходу на одиницю втрат обігу відповідно склала 2,1 грн., 1,9 грн. та 1,3 грн.
Одним із внутрішніх факторів, які обумовили зростання витрат обігу ТОВ ’’Колір-Плюс’’ у 2009 р. є зниження швидкості обертання товарних запасів на 5,2 рази порівняно з 2008 роком, що спричинило їх накопичення, а отже і зростання витрат, пов’язаних із зберіганням запасів.
На збільшення витрат підприємства у 2010 році в трьох перших кварталах вплинуло, насамперед, підвищення витрат на оплату праці та, як результат цього - збільшення суми виплат на соціальні заходи у відповідні фонди. В цей період темп зростання фонду оплати праці (ФОП) перевищував темп зростання товарообігу у 2 рази, темп росту валового доходу у 1,6 раза. Це говорить про те, що система матеріального стимулювання персоналу на підприємстві не враховує зростання продуктивності праці (яка хоч і зростала, але не такими темпами) та не має під собою необхідного економічного підгрунття - зростання джерела здійснення витрат. Така ситуація призводить до погіршення фінансування інших напрямків витрат та зменшення отримання прибутку. Динаміка основних показників діяльності та їх взаємозв’язок представлені в мал. 2.1.
Розмір витрат обігу підприємства залежить також від стану і розвитку основних засобів (ОЗ). На протязі періодів, що аналізуються, спостерігається тенденція до постійного оновлення основних засобів, яке обумовило зростання їх питомої ваги у загальному обсягу активів підприємства. Так, у трьох кварталах 2008 року питома вага основних засобів склала 5,5 %, у 2009 р. - 9,8 %, а у 2010 р.-15,0 %. Важливо зазначити, що розвиток основних засобів підприємства постійно впливає на розмір витрат обігу. З одного боку, розвиток матеріально-технічної бази, зростання витрат обігу, що пов’язані з амортизацією основних засобів, збільшенням витрат на їх утримання і експлуатацію, виплатою орендної плати. З іншого боку, покращення стану основних засобів і зростання ефективності їх використання обумовлює скорочення витрат обігу за рахунок зменшення втрат товарів у процесі транспортування, зберігання і реалізації, скорочення витрат ручної праці, збільшення пропускної спроможності торговельного залу, раціоналізацією торговельно-технологічних процесів, зростання інтенсивності праці.
