Сутність і основні напрямки наукової організації праці керівників готельних підприємств
ü розстановку кадрів;
ü забезпечення взаємозв'язку та синхронізації діяльності підрозділів та виконавців (комунікація та координація);
ü суміщення професій та функцій;
ü впровадження колективних форм організації праці.
2. Поліпшення організації добору, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів включає:
ü професійну орієнтацію;
ü професійний добір та адаптацію молоді на виробництві (в установі);
ü забезпечення підготовки кадрів відповідно до потреб підприємства;
ü систематичне підвищення професійної кваліфікації, загальноосвітнього та культурно-технічного рівня працівників;
ü вдосконалення форм і методів навчання відповідно до вимог науково-технічного прогресу та педагогіки (дидактики).
3. Удосконалення організації й обслуговування робочих місць охоплює:
ü забезпечення їх технологічним і організаційним оснащенням, підйомно-транспортним та іншим устаткуванням, що відповідає антропометричним і фізіологічним даним людини та її естетичному сприйняттю оточення;
ü раціональне планування робочих місць;
4. Удосконалення трудового процесу, впровадження передових прийомів та методів праці передбачає [65, c. 80]:
ü вивчення та раціоналізацію трудових процесів з використанням різноманітних способів та технічних засобів з метою забезпечення високої продуктивності праці та нормальних навантажень на організм працівника з урахуванням психофізіологічних норм;
ü відбір передових прийомів і методів праці, їх подальше удосконалення та впровадження шляхом виробничого інструктування;
ü опрацювання інструкційних, технологічних та регламентаційних карт;
ü проведення обміну (школи) передового досвіду;
ü поліпшення науково-технічного інформування.
5. Удосконалення нормування праці включає:
ü розширення сфери нормування (поширення різних видів норм і нормативів праці на всіх робітників і службовців;
ü підвищення наукового рівня нормування та збільшення питомої ваги технічно обґрунтованих норм;
ü впровадження міжгалузевих, галузевих та інших прогресивних нормативів;
ü надання допомоги працівникам в опануванні норм і створення умов для їх виконання.
6. Впровадження раціональних форм матеріального і морального стимулювання передбачає:
ü удосконалення тарифної системи оплати праці робітників і схем посадових окладів керівників, службовців та інженерно-технічних працівників;
ü удосконалення форм оплати праці;
ü розробка систем преміювання;
ü розробку та впровадження ефективних форм морального заохочення за результатами праці.
7. Поліпшення умов праці передбачає:
ü механізацію важких робіт;
ü автоматизацію управлінських функцій та техніко-технологічного проектування;
ü створення науково обґрунтованих санітарно-гігієнічних умов для працівників;
ü застосування раціональних режимів праці та відпочинку;
ü впровадження естетики та ергономіки у виробниче середовище;
ü використання функціональної музики тощо.
8. Зміцнення дисципліни праці та розвиток свідомого ставлення до неї. У цьому напрямі найбільш важливими заходами є:
ü зміцнення державної, виробничої та трудової дисципліни;
ü розвиток творчої ініціативи працівників; виховання почуття відповідальності за доручену справу;
ü товариська взаємодопомога;
ü розвиток змагальності та здорової конкуренції між працівниками;
ü зміцнення суспільних засад у життєдіяльності підприємства (організації).
В основі наукової організації праці менеджера (як управлінської) лежать такі принципи [8, с. 27-28]:
ü комплексність - наукова організація праці розвивається не за одним напрямом, а за їх сукупністю і стосується не одного працівника, а всього управлінського колективу;
ü системність - передбачає одночасне взаємне узгодження всіх напрямів управлінської праці;
ü регламентація - встановлення і дотримання певних правил, положень, інструкцій, нормативів та інших нормативних вимог, заснованих на об'єктивних закономірностях розвитку системи управління;
ü спеціалізація - полягає у закріпленні за кожним підрозділом певних функцій, робіт і операцій із покладанням на них повної відповідальності за кінцеві результати їх діяльності в процесі управління;
ü стабільність - люди краще працюють в умовах стабільності складу функцій, завдань, які вирішуються в організації;
ü цілеспрямована творчість - полягає у досягненні двох цілей: а) забезпечення творчого підходу при проектуванні і впровадженні більш ефективних прийомів праці; б) максимального використання творчого потенціалу управлінських працівників у їхній повсякденній діяльності.
Кожен із розглянутих принципів має самостійне значення і впливає на організацію праці менеджера. Але водночас вони доповнюють один одного, допомагають створити більш сприятливі умови для раціонального режиму його праці та відпочинку.
