Мотиваційна сфера особистості
Широту мотиваційної сфери не слід плутати з широтою мотиваційного поля, яке бере участь в утворенні актуального мотиву.
Гнучкість мотиваційної сфери характеризується, по Р.С. Немову, різноманітністю засобів, за допомогою яких може бути задоволена одна і та ж потреба. Мова йде фактично про заміщення однієї мети іншою. Тобто, за гнучкішу вважається така мотиваційна сфера, в якій для задоволення мотиваційної спонуки більш загального характеру може бути використане більше різноманітних мотиваційних спонукачів нижчого рівня [33] .
Широта і гнучкість характеризують мотиваційну сферу людини по-різному. Широта - це різноманітність потенційного круга предметів, здатних для даної людини служити засобом задоволення актуальної потреби, а гнучкість - рухливість зв'язків, що існують між різними рівнями ієрархічної організованості мотиваційної сфери: між мотивами і потребами, мотивами і цілями, потребами і цілями [17].
Ієрархізованість мотиваційної сфери - це віддзеркалення в свідомості людини значущості тієї або іншої потреби, мотиваційної установки, інших мотиваційних диспозицій, відповідно до чого одні мають домінуюче значення при формуванні мотиву, а інші - підпорядковане, другорядне; одні використовуються частішим, інші - рідше [17]. Фактично, ієрархізованість - це характеристика будови кожного з рівнів організації мотиваційної сфери, узятого окремо. Потреби, мотиви і цілі не існують як розташовані набори мотиваційних диспозицій. Одні диспозиції (мотиви, цілі) сильніше за інших і виникають частіше; інші слабкіше і актуалізуються рідше. Чим більше відмінностей в силі і частоті актуалізацій мотиваційних утворень певного рівня, тим вище ієрархізованість мотиваційної сфери.
По особливостях будови мотиваційної сфери, вона може бути моновершинною і полівершинною. При моновершинній ієрархії на її «верхівці» знаходиться один дуже значущий і сильний мотив. Зрозуміло, якщо вся діяльність людини підпорядкована дії одного мотиву, то і досягти його легше. Проте, у разі втрати цього мотиву, його нема чим замінити, нема чим компенсувати, внаслідок чого можуть виникнути великі психологічні проблеми. При полівершинній ієрархії на вершині знаходяться декілька мотивів (2-3-5). Зрозуміло, в цьому випадку їх досягти досить важко, але у разі втрати одного з них, останній легко компенсується іншими теж значущими мотивами.
Ієрархія потреб особистості та відповідних ним мотивів, по суті, виражає її генеральну динамічну тенденцію - спрямованість особистості - системоутворюючу якість особистості, своєрідний інтегратор всіх динамічних тенденцій особистості. Як відзначав С. Л. Рубінштейн, «проблема спрямованості - це, перш за все, питання про динамічні тенденції, які в якості мотивів визначають діяльність, самі у свою чергу, визначаючись її цілями і завданнями». Тому спрямованість особистості виявляється у всіх видах потреб, мотивах і мотиваційних утвореннях. Саме спрямованість визначає психологічний облік особистості, підкреслював Б.Ф. Ломов. Саме у спрямованості виражаються цілі, в ім'я яких діє особа, мотиви, її суб'єктивні стосунки. Тому, визначаючи спрямованість особистості, можна сказати, що вона виражає відношення особистості до цілей її діяльності на емоційному, пізнавальному (когнітивному) і поведінковому рівнях [22,33].
