Аналіз рівня, динаміки, структури та якості фінансових результатів
За даними таблиці найбільшу питому вагу як в 2006 році, так і в 2007 році займає валовий прибуток (52,72 % і 56,66 %). Відповідно, частка цього виду прибутку в звітному періоді збільшилася на 3,94 пункти.
Разом з тим у 2006 році зменшилася як сума (на 0,5 тис. грн. або 11,9 %), так і частка (на 1,97 пунктів) прибутку від фінансової діяльності.
На підставі висновків управлінським персоналом приймаються рішення щодо реальності прогнозних показників, оцінюються можливості нарощування виробництва, розробляються заходи щодо підвищення ефективності діяльності підприємства.
Якість прибутку є комплексним поняттям. Метою її оцінки є прогнозування можливості суб'єкта господарювання отримувати прибуток, зберігати та нарощувати темпи його зростання.
Для оцінки якості прибутку використовуються результати аналізу його динаміки та структури.
Так, протягом тривалого часу спостерігаються стабільні темпи зростання, а в складі прибутку переважна його частина належить результату основної діяльності, то якість прибутку є досить високою.
Отже, як бачимо основні фінансові результати підприємства є позитивними, що свідчить про правильне і поступове використання наступальної стратегії.
Висновки
Однією з рушійних сил підприємництва є конкуренція. Існують різноманітні форми та методи конкурентної боротьби, які по-різному впливають на підприємницьку діяльність і конкурентоспроможність фірми. Конкуренція відіграє важливу роль як рушійна сила розвитку економічної системи капіталізму, змушує підприємців мобілізовувати всю енергію і здібності для підвищення конкурентоспроможності своїх підприємств.
Конкурентоспроможність багато в чому залежить від ступеня орієнтованості підприємства на маркетинг, від здатності вірно оцінити тенденції зміни кон’юнктури ринку. Маркетингова діяльність є основою раціональної цінової, товарної, збутової, комунікативної політики підприємств.
Виходячи з завдань курсової роботи ми зробили такі висновки:
По-перше, вивчили особливості конкурентної наступальної стратегії,
Наступальна стратегія управління потребує нових установок персоналу, нової управлінської культури (прагнення до радикальних змін, готовність до ризику, орієнтації на створення нових можливостей та ін.).
У сучасних умовах конкурентоспроможний той, хто швидко реагує на зміни обставин, не боїться ризику, займається інноваційною діяльністю і сприймає нові технічні та економічні рішення Він виграє тоді, коли йде в ногу з часом, нарівні з технічним прогресом.
По-друге, визначили вихідні передумови наступальної стратегії, які зводяться до такого:
ставка робиться на людину, яка самореалізується;
підприємство розглядається як живий організм, що складається з людей, які об'єднуються за спільними цінностями;
підприємству притаманне постійне оновлення, обумовлене внутрішнім прагненням і націлене на пристосування до зовнішніх факторів, основним з яких є споживач.
Наступальна стратегія грунтується на системному, ситуаційному підході.
По-третє, проаналізували сучасні концепції конкурентоспроможності підприємства. Під конкурентоспроможністю підприємства розуміють динамічну характеристику спроможності підприємства адаптуватися до змін зовнішнього середовища і забезпечувати при цьому певний рівень конкурентних переваг. Показник рівня конкурентоспроможності підприємства - це узагальнюючий показник життєздатності підприємства, його вміння ефективно використовувати свій виробничий, науково-технічний, трудовий, фінансовий потенціал. Цей показник відображає результати роботи всіх підрозділів, тобто стан внутрішнього середовища, а також здатність його реагування на зміну зовнішнього середовища.
По-четверте, охарактеризували фактори конкурентних переваг наступальної стратегії підприємства. Фактори конкурентних переваг підприємства можуть бути тактичними і стратегічними.
Тактичний фактор конкурентної переваги підприємства - конкретний компонент зовнішнього або внутрішнього середовища підприємства, за яким воно випереджає або буде випереджати в найближчий період (не більше 1-го року) конкуруючі підприємства.