Ситуаційне завдання
міжособистісний конфлікт управлінський делегування
Для реалізації планів підприємства, фірми, організації кожний із працівників повинний виконати конкретні задачі, що випливають із цілей організації. У зв'язку з цим керівництво насамперед зобов'язане знайти ефективний спосіб сполучення особливостей поставлених задач і риси характеру вирішуючих їх людей. Постановка цілей і розробка відповідних політики, стратегії, процедур і правил сприяють оптимальному рішенню задач. Істотну роль тут також грають мотивація і контроль. Все це забезпечується шляхом делегування повноважень, підвищення відповідальності виконавців і виконання організаційних повноважень.
Делегування означає передачу задач і повноважень, якими володіє керівник, іншій особі з урахуванням його можливостей. Керівник не може (і не повинний) один виконувати усі функції організації. Якщо задача не делегована іншій людині, керівник змушений виконувати її сам. Однак його час і можливості обмежені. Тому сутність керування полягає в умінні "домогтися виконання роботи іншими".
Для того, щоб ефективно здійснювати делегування, необхідно зрозуміти зв'язок відповідальності й організаційних повноважень.
Відповідальність означає зобов'язання працівника виконувати делеговані йому задачі і відповідати за задовільні результати їх вирішення.
Організаційні повноваження є правом використовувати ресурси підприємства, спрямувати зусилля його співробітників на виконання визначених задач. Повноваження делегуються посаді, але необхідно враховувати особисті і ділові якості людини, що займає її у цей момент.
Запитання до конкретної ситуації.
. Якщо ви - менеджер, то які зі своїх задач і повноважень ви могли б, на вашу думку, делегувати підпорядкованим?
Відомо, що повноваження - це обмежене право використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля деяких її працівників на виконання певних завдань. Повноваження делегуються посаді, а не індивіду, який займає її в даний момент. В організації межі повноважень визначаються політикою, процедурами, правилами та посадовими інструкціями, які викладаються письмово або передаються підлеглому усно. Межі повноважень розширюються у напряму більш високих рівнів управління організацією.
Отже, основними завданнями, що підлягають делегуванню підпорядкованим є:
робота, яка вимагає спеціалізованих знань в певній галузі;
монотонна робота;
окремі питання діяльності;
підготовчі роботи.
А основними повноваженнями, що підлягають делегуванню підпорядкованим є:
рекомендаційні повноваження - полягають у консультуванні лінійного керівника спеціалістами функціонального (штабного) підрозділу в межах своєї компетенції;
обов'язкового узгодження - лінійне керівництво повинне обов'язково обговорювати ситуації з функціональними підрозділами перш ніж прийняти рішення, проте не обов'язково слідувати їх рекомендаціям;
паралельні повноваження - застосовуються для того, щоб уникнути не передбачуваних негативних наслідків при вирішенні важливих питань діяльності підприємства;
функціональні повноваження - апарат, що володіє ними може як запропонувати, так і заборонити дії в області своєї компетенції;
лінійні повноваження всередині штабних - коли штабні підрозділи досить громіздкі, необхідне розмежування повноважень всередині підрозділу згідно лінійного підпорядкування.
Ситуації, при яких виникає необхідність здійснення процесу делегування:
а. При новому розподілі функцій і повноважень.
б. При звичайних ситуаціях, що повторюються;
в. В зв'язку з появою нових сфер діяльності;
г. В зв'язку з реорганізацією і стратегічною перебудовою підприємства.
. Яку систему контролю за виконанням задачі ви б обрали?
Системи контролю
- це сукупність суб'єкта, об'єкта та засобів контролю, взаємодіючих як єдине ціле в процесі встановлення бажаних результатів виконання, вимірювання стану об'єкта контролю, аналізу та оцінки даних вимірювання, пошуку шляхів і вироблення заходів коригуючого впливу.
Для того, щоб повністю орієнтуватися в тому, що робиться в контрольованому структурному підрозділі, чи всі функції виконуються належним чином, не потрібно контролювати кожну функцію або кожного працівника. Досить охопити контролем певні пункти, вузлові функції.
Можна здійснити внутрішньогосподарський контроль. Проводиться він з метою підтримання організаційної стійкості господарюючих суб'єктів, виявлення відхилень від встановлених планів і програм діяльності та вжиття певних коригуючих дій, усунення в роботі структурних підрозділів та окремих виконавців.
Також може бути здійснений службовий контроль, який полягає у відборі оцінок підлеглих для встановлення ступеня виконання ними своїх посадових функцій.
Крім того потрібно здійснювати:
попередній контроль реалізується через правила, процедури тощо.
поточний контроль найбільше втілює в собі таку його рису, як безперервність здійснення, і полягає у корекції виникаючих відхилень в процесі виконання прийнятих рішень. Регулярна перевірка роботи підлеглих, обговорення проблем, які виникають і пропозицій щодо удосконалення роботи дозволять запобігти відхиленням від намічених планів та інструкцій.
