Характеристика випробовуваних і методик дослідження|
Дослідження особливостей професійної мотивації працівників слідчих підрозділів проводилося в райвідділах УМВС України в Харківській, Сумській, Запорізькій, Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській, Одеській, Тернопільській, Донецькій, Житомирській областях та м. Севастополі. В ньому взяли участь 74 працівника ОВС, з|із| них 37 жінок і 37 чоловіків, що працюють за спеціальністю «слідчий». Вік досліджуваних склав від 23 до 38 років, а стаж на посаді знаходився у межах від 1 до 10 років. Оскільки метою дослідження було визначення гендерних особливостей професійної мотивації працівників слідчих підрозділів, то всі випробовувані були розділені на дві групи в залежності від статі:
першу групу склали чоловіки в кількості 37 осіб,
- другу групу склали жінки також у кількості 37 осіб.
Відповідно до мети та задач дослідження були використані наступні методики:
. Анкета «Вивчення професійної мотивації кандидатів на службу в органи внутрішніх справ» А.П. Москаленка;
2. Методика вивчення структури мотивації особистості В.Є. Мільмана;
. Методика вивчення мотивації професійної діяльності К. Замфіра в модифікації А. Реана;
. Методика діагностики ступеню задоволеності основних потреб.
Для дослідження типу професійної мотивації ми використовували анкету «Вивчення професійної мотивації кандидатів на службу в органи внутрішніх справ» А.П. Москаленка [23; с.42-47].
Анкета запропонована для виявлення домінуючого типу професійної мотивації, провідних мотивів професійного вибору як кандидатів на навчання в навчальні заклади системи МВС або на службу в ОВС, так і працівників, що вже працюють в органах. Анкета складається з 36 тверджень, з якими треба висловлювати ступінь згоди, і дозволяє визначити 5 основних типів професійної мотивації:
1. Адекватний - характеризується тим, що ціннісні орієнтації та пов’язані з ними професійні мотиви (боротьба зі злочинністю, захист інтересів громадян), повністю узгоджуються з реальною, суспільно значущою поведінкою особистості, яка відповідає вимогам професійного та етичного характеру, що пред’являються професією правоохоронця.
2. Ситуаційний - характеризується тим, що вирішальний вплив на вибір професії мають зовнішні фактори: матеріально-побутова зацікавленість, зовнішній престиж професії, її романтична привабливість.
3. Конформістський - вибір професії відбувається під впливом референтної групи, норми якої для людини є головним регулятором поведінки.
4. Компенсаційний - дана мотивація зустрічається у осіб, що обирають професію працівника ОВС як галузь діяльності, в якій є можливість подолати в собі слабкі риси характеру (завдяки оволодінню професією, що вимагає прояву мужності, самостійності і т.д.).
5. Кримінальний - характеризується неявною антисоціальною спрямованістю, що, як правило, маскується правильними поясненнями. Ці люди прагнуть використати професію в своїх цілях, які не відповідають вимогам, що постають перед професіоналом.
Тип мотивації характеризують 6 тверджень, кожне з яких оцінюється за 5-ти бальною шкалою. Тип вважається зовсім не значущим, коли його середній бал складає від 0 до 2,5, не дуже значущим - від 2,6 до 2,9 балів, а бали від 3 до 5 відбивають значущий тип мотивації.
Для визначення особливостей мотиваційної структури особистості ми використовували методику вивчення структури мотивації особистості В.Є. Мільмана [16, с.23-43]. Методика складається з 14 груп тверджень, кожна група поділяється на 8 альтернативних пунктів (а, б, в, г, д, е, ж, з) та дозволяє діагностувати 7 шкал мотиваційної структури особистості:
1. Ж - мотивація підтримки життєзабезпечення - відображає турботу суб’єкта про нагальні умови існування, прагнення забезпечити себе та своїх близьких матеріальними ресурсами життя;
2. К - мотиви комфорту та власної безпеки, турбота про засоби існування в досконалих, зручних, надійних проявах, що приносять більше задоволення;
. С - статусно-престижна мотивація - являє собою мотиви підтримки життєдіяльності та комфорту, але в соціальній сфері. Відображає прагнення суб’єкта отримувати увагу та визнання оточуючих, престиж, соціальний статус у суспільстві, вплив та владу;
. О - мотивація спілкування, приєднання до групи, пристосування до соціальних норм;
. Д - мотивація загальної активності - відображає енергійність, прагнення суб’єкта докласти свою енергію та уміння в різних сферах діяльності;
. ДР - мотивація творчої активності - відображає прагнення суб’єкта використовувати власну енергію та здібності в сфері, де можливо отримати творчі результати;
