Заходи щодо поліпшення умов праці
Для поліпшення умов праці в досліджуваному приміщенні необхідно покращити природне освітлення шляхом застосування матеріалів, що підвищують відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення, а також зняти сонцезахисні жалюзі. Можна також збільшити коефіцієнт запасу шляхом застосування скла, яке краще пропускає природне освітлення. При цьому зміняться такі показники:
1) загальний коефіцієнт світлопропускання:
t0 = 0,8*0,9*1*1*0,9 =0,6 (шляхом зняття сонцезахисних жалюзі (t4=1);
) коефіцієнт, що враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення при rс.з. = 0,5 (за рахунок застосування для внутрішніх поверхонь приміщення світліших кольорів ), звідси r1 (1,3) = 3;
) коефіцієнт запасу: Кз = 1,3 (шляхом покращання якості матеріалу, через який проходять сонячні промені,
В такому випадку фактичне значення освітленості відповідає нормативному, а отже необхідність застосувати штучне освітлення в день не виникає.
Для зменшення надлишкового повітрообміну в холодний період року ( 944,559 замість необхідних 120 м3 / год.) пропонуємо скоротити час провітрювання приміщення до:
944,559 - 60 хв
- Х хв
Х=120×60/944,559 = 7,6 хв на годину.
Після завершення практики на підприємстві ПВКП «Суми-Трейд» я можу зробити висновок, що мета практики,а саме ознайомлення безпосередньо на підприємстві з виробничим процесом, закріплення, поглиблення та систематизація знань і вмінь, отриманих при вивченні циклу теоретичних дисциплін, досягнута. Також виконані завдання,що ставилися на початку практики(ознайомились з виробничою діяльністю суб'єкта підприємництва; сформували практичні навички економічної діяльності на підприємстві; ознайомились з низовим і середнім рівнем управління в різних підрозділах підприємства; набули навичок самостійної практичної діяльності з обраної спеціальності ), а ще виконане індивідуальне завдання, яке полягало в розробці програми стимулювання збуту продукції для підприємства.
ВИСНОВКИ
Підприємство завжди оцінює свою діяльність з точки зору її майбутніх результатів чи наслідків. Йдеться передусім про довгострокові можливості і стійкі переваги щодо конкурентів, а також про чинники, які можуть завадити в майбутньому.
Погляд у майбутнє, бачення стратегічного контексту діяльності підприємства є важливою якістю сучасного маркетингу, що дає змогу добре орієнтуватися у просторі можливостей свого бізнесу, утримувати конкурентоспроможні позиція в галузі, ринковому сегменті.
На шляху до успіху підприємству доводиться долати чимало перешкод у конкурентному середовищі, наслідком чого часто буває ослаблення його позицій на ринку. Це зобов'язує своєчасно визначати ключові фактори успіху (стратегічні сили, які є передумовою конкурентних переваг), оцінювати наявні ресурси, кадровий потенціал, від яких залежать довгострокові фактори успіху, конкурентні переваги, що є суттю стратегічного бачення.
Стратегічне (перспективне) бачення суттєво відрізняється від звичайного (буденного, побутового). Звичайне бачення полягає у здатності сприймати об'єкти, процеси реальної дійсності такими, якими вони є насправді. Продуктом його є те, що постає перед людським зором і, певною мірою, в уяві. У підприємництві, бізнесі бачення є своєрідним філософським джерелом, завдяки потенціалу якого обґрунтовують доцільність існування фірми, шукають координати для окреслення її перспектив. Його продуктом є ідеальна картина майбутнього, тобто становище, якого можна досягти за найсприятливіших умов. Завдяки йому визнають рівень досягнень у процесі стратегічного планування. Та й для обрання напряму діяльності потрібен передусім уявний образ можливого і бажаного майбутнього становища організації, тобто бачення. Звичайно, краще, коли це уявлення є реалістичним, надійним, у багатьох важливих аспектах привабливішим за реальний її стан.
Вироблення уявлення про майбутню діяльність, визначення чітких її орієнтирів є неодмінною умовою функціонування кожного підприємства. Однак цього неможливо досягти без наявності стратегічного бачення у його керівників.
Стратегічне бачення в управлінні підприємством - перспективний погляд на напрям розвитку діяльності підприємства (фірми, компанії), базова концепція того, що воно намагається зробити, чого прагне досягти на ринку.
Формується воно на основі поглядів маркетологів та менеджерів на поточний стан підприємства і його перспективу. Стратегічне бачення є своєрідною мисленою подорожжю від відомого до невідомого, створенням майбутнього шляхом синтезування відомих фактів, мрій, можливостей.
Бачення завжди стосується майбутнього, спонукає керівника налагоджувати «міст» між сьогоденням і майбутнім організації. Зосередившись на баченні майбутнього, керівник оперує емоційними і духовними ресурсами організації, її цінностями, обов'язками, спрямуваннями, що вимагає навичок стратегічного бачення, здатності викликати з безлічі образів, прогнозів і їх варіантів чітке уявлення простого, зрозумілого, очікуваного і захоплюючого майбутнього.