Аналіз чисельності, складу та руху робочої сили.
(71,49 - 71,94) • 8400 : 100 = (- 37) грн,
а на всіх робітників (- 36) тис. грн (- 37 • 958). . Зниження питомої ваги робітників у загальній чисельності їичинило зниження продуктивності їхньої праці у звітному пе-аді на 36 тис. грн.
Дальше поглиблення аналізу структури чисельності персоналу треба проводити виходячи з того, що для високопродуктивної праці підприємство має бути забезпечене основними й допоміжними робітниками, кваліфікація яких відповідала б потребам виробництва. Відтак вивчають співвідношення між основними й допоміжними робітниками, тенденцію зміни цих співвідношень, і якщо вони не на користь основних робітників, то керівництву підприємства необхідно з'ясувати причини утримання понадпланової чисельності допоміжних робітників і розглянути можливість їхнього скорочення за рахунок механізації й автоматизації виробничих процесів, поліпшення організації допоміжних робіт (табл. 3.3). Із табл. 3.3 бачимо, що питома вага основних робітників зросла проти планової на 3,5 % (82,5 - 79), а проти минулого періоду - на 3,3 % (82,5 - 79,2). Підвищення питомої ваги основних робітників у загальній кількості робітників позитивно характеризує роботу підприємства, оскільки супроводжується зростанням продуктивності праці. Вплив зміни питомої ваги основних робітників у загальній їх чисельності на виробіток одного робітника визначається діленням різниці між фактичною і плановою питомою вагою основних робітників на планову питому вагу основних робітників:
(82,5 - 79) : 79 • 100 = 4,43 %.
Таблиця 3.3
Чисельність основних і допоміжних робітників
Категорії робітників |
План |
Фактично |
Минулий період |
Відхилення абсолютне | ||||
Кількість осіб |
% до загальної кількості |
Кількість осіб |
% до загальної кількості |
Кількість осіб |
% до загальної кількості |
Від плану |
Від минулого періоду | |
Робітники усього осіб у т.ч.: Основні допоміжні |
1000 790 210 |
100 79.0 21.0 |
958 790 168 |
100 82.5 17.5 |
1010 800 210 |
100 79.2 20.8 |
-42 - -42 |
-52 -10 -42 |
Завдяки підвищенню питомої ваги основних робітників у загальній їх чисельності продуктивність праці одного основного робітника збільшилась на 4,43 %.
Успішне виконання виробничої програми залежить від забезпечення виробництва кадрами найбільш важливих професій та кваліфікацій працівників. Для цього фактична кількість робітників иі професіями та розрядами порівнюється з потребою в них для виконання обсягу робіт дільниці, цеху й підприємства в цілому. Потрібна кількість робітників обчислюється діленням величини трудомісткості робіт за кожним їх видом на плановий фонд часу праці одного робітника.
Для оцінки відповідності кваліфікації робітників складності викопуваних робіт порівнюють середні тарифні розряди робіт і робітників, розраховані за середньою арифметичною:
(3.1)
де Тр - середній тарифний розряд; ЧР - чисельність робітників;
Аналіз використання робітників за кваліфікацією базується на зіставленні складності виконуваних за нарядами робіт із розрядом робітників (табл. 3.4).
Таблиця 3.4
Кваліфікаційний склад робітників на ВАТ“Бахмачконсервмолоко”
Розряд робітників Коефіцієнт за тарифом |
Кількість робітників, осіб |
Відхилення від плану(), осіб | ||
За планом |
фактично | |||
1 |
1.0 |
- |
- |
- |
2 |
1.40 |
230 |
237 |
+7 |
3 |
1.52 |
150 |
160 |
+10 |
4 |
2.60 |
420 |
420 |
- |
5 |
2.73 |
125 |
85 |
-40 |
6 |
2.90 |
75 |
56 |
-19 |
Усього |
1000 |
958 |
-42 |