Оцінювання керівників

Бути керівником це завжди велика відповідальність та велика кількість обов’язків, а тому і вимоги до керівників ставляться завжди вищими ніж до спеціалістів.

Для оцінки ділових якостей керівників набір ознак дещо змінюється, оскільки цих працівників треба характеризувати не тільки як спеціалістів, а і як організаторів, вихователів своїх підлеглих.

Ознака «масштаб і складність керівництва» характеризує відповідальність за планування, організацію та координацію роботи підпорядкованих підрозділів і підлеглих. Складність функцій за цим чинником залежить від кількості підлеглих виконавців (ними можуть бути як робітники, котрими керує майстер, так і службовці, що працюють під керівництвом більш кваліфікованих спеціалістів), кількості та масштабу керованих підрозділів, виконуваних ними функцій, професійного складу працівників.

У межах ознаки, що розглядається, умовно виділено три групи залежно від складності функцій: керівництво підрозділами, що входять до складу відділу (1 - 2 рівні), керівництво самостійними структурними підрозділами (3 5 рівні), керівництво кількома підрозділами (6-й рівень), комплексне керівництво підприємством (7-й рівень).

Додаткова відповідальність характеризує складність притаманних певним посадам службовців робіт, що зумовлюються особливостями змісту праці. Якщо брати до уваги три види відповідальності - матеріальну (за можливі майнові збитки), моральну (за безпечне ведення робіт, життя людей) й адміністративно-організаційну (за раціональність організації та ефективність колективної праці, своєчасне виконання виробничих завдань), то до оцінки за критерієм «додаткова відповідальність» слід включати лише перші два види відповідальності, оскільки третій уже врахований за критерієм «зміст праці».

У процесі оцінювання результатів праці керівників ураховується специфіка роботи лінійних керівників основного й допоміжного виробництва, керівників функціональних підрозділів. Для кожної із зазначених груп працівників розробляється набір показників, що характеризують результати праці.

Оцінка результатів праці лінійних керівників основного й допоміжного виробництва включає показники, що характеризують кількість і якість виконаних робіт, а також ритмічність роботи в закріплених підрозділах.

Результати праці керівників функціональних підрозділів оцінюються на основі конкретних показників, які всебічно відображають специфіку діяльності кожного підрозділу. Наприклад, для відділу головного механіка такими показниками можуть бути: виконання плану-графіка планово-запобіжного ремонту технологічного обладнання; скорочення планових термінів простою технологічного обладнання в ремонті та міжремонтному обслуговуванні; брак обґрунтованих претензій від структурних підрозділів до якості ремонту й технічного стану технологічного обладнання [12,c.322].

Загальна оцінка результатів праці конкретних працівників визначається підсумовуванням оцінок ознак з урахуванням їхньої питомої значущості.

Сьогодні в деяких організаціях одним з найважливіших принципів роботи з кадрами є вимога об'єктивно оцінювати управлінського працівника за діловими і особистими якостями. Зрозуміло, що для цього необхідно сформувати відповідні якісні критерії.

За загальним визнанням фахівців в області управління будь - який управлінець повинен володіти рядом обов'язкових ділових якостей. До них зазвичай відносять:

– Знання виробництва - його технічних і технологічних особливостей, сучасних напрямків розвитку;

– Знання економіки - методів планування, економічного аналізу і т. п.

– Вміння вибирати методи і засоби досягнення найкращих результатів виробничо - господарської діяльності при найменших фінансових, енергетичних та трудових затратах; наявність спеціальних знань в області організації і управління, а також уміння застосовувати їх у своїй практичній діяльності;

– Здатність раціонально підбирати кадри;

– Вміння мобілізувати колектив на вирішення поставлених завдань;

– Здатність і вміння підтримувати дисципліну і відстоювати інтереси справи;

– Вміння доцільно планувати роботу апарату управління;

– Розподіляти права, повноваження і відповідальність між підлеглими;

– Координувати діяльність всіх служб та підрозділів як єдиної системи управління організацією;

– Вміння планувати та організовувати особисту діяльність, поєднувати в ній основні принципи управління, застосовувати в залежності від ситуації найбільш доцільні та ефективні стиль і методи роботи;

– Вміння проявляти високу вимогливість до себе і підлеглих;

– Конкретність і чіткість у вирішенні оперативних питань та повсякденних справ;

– Враховувати та контролювати результати своєї роботи та роботи колективу;

– Стимулювати працівників, приймати на себе відповідальність у здійсненні своїх рішень;