Оцінювання керівників

– Усувати і не допускати будь - які прояви бюрократизму у своїй роботі і роботі підлеглих.

В умовах ринкової економіки пред'являються підвищені вимоги і до особистісних якостей управлінського працівника. У кадровій роботі ряду організацій методичні матеріали містять перелік таких якостей управлінських працівників, як:

– Чесність, справедливість,

– Вміння працівника налагодити доброзичливі стосунки з підлеглими,

– Витриманість і тактовність при будь - яких обставин,

– Цілеспрямованість,

– Принциповість,

– Рішучість у прийнятті управлінських рішень,

– А також наполегливість і енергійність в їх реалізації,

– Вміння відстояти свою думку,

– Самокритичність в оцінках своїх дій і вчинків,

– Вміння вислуховувати поради підлеглих,

– Правильне сприйняття критики з умінням робити відповідні висновки,

– Вміння тримати слово і не обіцяти того, що не буде виконано,

– Вміння користуватися своїми правами і повноваженнями, особливо у випадках застосування адміністративного та організаційного впливу,

А також вміння особистим прикладом та поведінкою у повсякденному житті позитивно впливати на підлеглих, тобто бути справжнім лідером.

Система оцінки результативності праці повинна забезпечувати точні і достовірні дані.

Керівника можна оцінити за такими показниками ефективності роботи та управління :

. Організаційна проникливість, що включає: психологічну вибірковість - уміння приділяти увагу тонкощам взаємин, синхронність емоційних станів керівника і підлеглих, здатність поставити себе на місце іншого; практичну спрямованість інтелекту, тобто прагматичну орієнтацію керівника на використання даних про психологічний стан колективу для вирішення практичних завдань; психологічний такт - здатність дотримання відчуття міри в своїй психологічній вибірковості і прагматичній орієнтованості.

. Емоційно-вольова результативність - уміння впливати, здатність впливати на інших людей волею і емоціями. Вона складається з наступних чинників: енергійність, здатність направляти діяльність своїх підлеглих відповідно до своїх бажань, заряджати їх спрямованістю, вірою і оптимізмом в просуванні до мети; вимогливість, здатність добиватися вирішення своїх завдань при психологічно грамотній постановці і реалізації вимог до підлеглим; здатність критично оцінювати свою діяльність, виявити і адекватно оцінити відхилення від наміченої програми в діяльності працівників.

. Схильність до організаторської діяльності, тобто готовність до організаторської діяльності, починаючи з мотиваційних чинників і закінчуючи професійною підготовленістю [18, c.225].

В даний час виділяють наступні зразки навиків керівництва, які необхідні керівникові при формуванні і управлінні організацією:

– уміння при управлінні враховувати поведінку підлеглих;

– здатність встановлювати і контролювати дисципліну;

– усвідомлення виконуваної ним ролі і ефективне використання свого положення;

– розвиток і підтримка хороших відносин з тими, що оточують;

– віддача чітких однозначних вказівок і розпоряджень;

– регулярний аналіз роботи підлеглих і облік його результатів;

– стимулювання діяльності підлеглих, заохочення кращих прикладів в роботі;

Ефективне керівництво припускає, що люди спільно координують ресурси, визначають завдання, висувають і підтримують ідеї, планують діяльність. Колективна робота дозволяє відкрити великі нові можливості, колективний підхід - вирішувати проблеми спільно. Тим самим виробляється більше ідей, зростає інноваційна здатність, зменшуються можливості для появи стресових ситуацій.

Дія керівника колектив починається з підбору і розстановки кадрів на різних ділянках. Розстановка кадрів повинна допомагати розкриттю особистих здібностей працівників, забезпечувати зростання ефективності сукупної праці всього колективу.

У рішенні цієї задачі велика роль належить керівникові, його умінню враховувати індивідуальні здібності, інтереси і психологічні особливості людей при організації їх сумісної праці. Керівник повинен уміти аналізувати і враховувати мотиви поведінки членів колективу, застосовувати диференційований підхід до людей з урахуванням їх відношення до позитивних прикладів і наявних недоліків, з урахуванням їх особистих схильностей, інтересів і психології. Успіх керівництва багато в чому залежить саме від того, наскільки керівник спирається на колектив, на його досвід і знання, наскільки він підтримує і розвиває ділову ініціативу. На ефективність діяльності великий вплив робить сталий в колективі психологічний клімат, під яким розуміють характер відносин між людьми, переважаючий в колективі настрій, задоволеність працівників виконуваною роботою. Психологічний клімат колективу багато в чому залежить від психологічної сумісності працівників. Психологічна сумісність - це здатність членів групи до спільної діяльності, заснована на оптимальному поєднанні їх психологічних властивостей [8, c.56].