Вибір просторово автономної транспортної системи із сучасних класичних схем вантажопотоків від постачальника до споживача.
За деякими з цих критеріїв здійснюють вибір типу логістичної системи, визначають її міцність і технічне оснащення. Найголовнішим з показаних критеріїв є ступінь надійності поставок. Підсумовуючи викладене вище, зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, з мінімальними витратами доставки потрібного товару до пункту призначення без втрат. Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу виконуваних нею функцій та критеріїв, які її характеризують.
Для стійкості функціонування системи першочергове значення має достовірне планування виробництва, збуту й розподілу. Пріоритетним є стратегічне планування перед оперативним. Для забезпечення високої надійності складеного стратегічного плану необхідно вивчати поведінку зовнішнього середовища і насамперед всього ринку, ідентифікуючи можливі ситуації та одержуючи стратегічні відповіді на питання, що виникли у зв'язку з цим. Стратегічне планування, на думку західних спеціалістів, є міцним інструментом боротьби фірм зі своїми конкурентами, в якій використовується практика військової стратегії, бо кон'юнктура ринку розглядається як поле битви. У науковому прогнозі, що є основою стратегічного планування, використовують історичні підходи, методи екстраполяції. Однак такі моделі застосовують настільки, наскільки вони укладаються в контекст логіки технічного прогресу та перспективних перетворень у сфері економіки. В галузі логістики також розглядається принцип, згідно з яким стратегічне планування орієнтується більше на цілі, ніж на процеси, і на те, що творчість неможлива без інновацій. Підкреслимо, що логістика є унікальною сферою творчості для стратегічної орієнтації. Однак розробкою стратегії поведінки фірм в умовах логістики не завершується процес планування.
Стратегічним плануванням генерується ланцюг технічних планів, коли ідентифіковані цілі й дії в оперативних щоденних ситуаціях для реалізації принципу «just in time». В оперативних планах зусилля менеджменту вже акцентуються на діях, наприклад, на процесах збуту та розподілу, а в логістиці віддається перевага не галузі економіки, а регіону. Територіальні спеціалізація та раціоналізація мають особливе значення для малих та середніх підприємств з невеликими циклічними на інтервалах часу потоками товарів широкої номенклатури. За таких умов для обслуговування матеріальних потоків доцільно створювати регіональні розподільчі складські центри. Логістичні системи можуть бути високоефективними і стійкими лише при застосуванні сучасних технічних засобів.
Основними принципами, на яких базується перевезення вантажу, є:
- цілісність і модульність
;
- системний аналіз і зворотні зв’язки
(між обладнанням постачання і відправлення);
- організація
(конкретним чином упорядкування транспортно-технологічних зв’язків) та інтегрованість (сумарна ознака транспортних систем).
Об’єктами моделювання є просторові системи, до яких входять такі підсистеми:
виробництво
- це планування завдань виробництва та контроль якості, координація праці підрядників, складання елементу в готову продукцію;
транспорт
- це вибір транспортного обладнання для перевезення вантажів, їх складування, навантаження-розвантаження і технології робіт транспорту;
розподіл
- це врахування і управляння запасами, комплектацій пакування;
маркетинг
«в це вивчення сучасного ринку, організація роботи служб постачання і реалізації, реклама, фінанси, створення системи матеріальної підтримки, рекламації та інших санкцій під час виконання договірних зобов’язань;
споживання
- це формування замовлень на
постачання, їх фінансування, складання, переробка. Як зворотні зв’язки розглядається попит (пропозиція) споживача. Фактором, який об’єднує усі елементи логістичної системи в єдиний чітко функціонуючий механізм, є матеріальний потік (Рис. 1
