Сутність ризику на підприємстві
Суб’єктом ризику - особа або колектив, які заінтересовані в результатах
управління об’єктом ризику і мають відповідну компетенцію щодо такого управління та прийняття відповідних рішень стосовно об’єкта ризику.
Джерела ризику - це процеси і явища, які спричиняють невизначеність,
конфліктність.
Ризик можна назвати соціально-економічною системою, компонентами якої виступають:
· підсистеми (керована, управляюча);
· процеси (аналіз, оцінка, управління);
· функції (планування, передбачення, прогнозування, розробка політики, стратегії, тактики);
· організація (організування, побудова організаційної структури);
· регулювання (координація, узгодження,), мотивація (мотивування, стимулювання), контроль).
Управління ризиками є складною, відкритою, динамічною, еволюціонуючою системою, що складається з формалізованих і неформалізованих взаємозв'язаних елементів, від ефективної взаємодії яких між собою і з внутрішнім і зовнішнім середовищем підприємства залежить успішне функціонування і розвиток підприємства загалом. Ризик-менеджмент є системою, інтегрованою в загальну систему управління підприємством.
З інституціональної точки зору управління ризиком є структурним елементом керівництва економічним суб'єктом (група вищих керівників організації). Ризик-менеджмент як апарат управління (орган управління) являє собою частину керівництва економічним суб'єктом. Такий підхід обумовлює підвищену увагу до проблем проектування і розвитку структур управління ризиками, централізації і децентралізації функцій управління ризиками, зв'язків між службами і рівнями управління. На підприємстві має бути чітке визначення організаційної структури системи управління ризиками, їх прав і обов'язків, системи взаємодій і інформаційних зв'язків з іншими службами підприємства, масштабів управління і охоплення контролем. Перед структурними одиницями повинні ставитись конкретні завдання, вони мають бути наділені певними повноваженнями і ресурсами для їх виконання. Від ефективного рішення усіх цих питань і своєчасного коригування і зміни структури дуже сильно залежить результативність функціонування підприємства в цілому.
З організаційно-правової точки зору управління ризиками слід розглядати як самостійну сферу діяльності людини і мистецтво управління ризиками. В такому трактуванні ризик-менеджмент реалізується через виконання функцій по управлінню ризиками, ризиковими інвестиціями і соціально - ризиковими відносинами. Сьогодні існує потужна інфраструктура управління ризиками глобальної ринкової економіки, в якій сконцентровано більше 40 типів організацій. Цією діяльністю професійно займаються фінансові інститути (банки, брокери, актуарії, оцінювачі, аудитори, трастові, консалтингові, страхові, інвестиційні, венчурні та ін. компанії); професійні менеджери (ризик - менеджери, експерти, антикризові керівники, фінансові інженери); організації інфраструктури ринку (рейтингові, експертні бюро, інформаційні агентства, охоронні організації, асоціації виробників і споживачів); державні служби і агентства (служби нагляду і прогнозування, стандартизації, контролю і ліцензування, спецслужби розвідки і боротьби із зловмисними ризиками, агентства з надзвичайних ситуацій); юристи різної спеціалізації, слідчі, видавництва, наукові центри, учбові заклади, розробники систем управління ризиком, розробники техніки і технології управління ризиками та ін.
Управління ризиком вже стало серйозним самостійним бізнесом. Зважаючи на те, що жодна з моделей, що описують особливості праці з управління ризиками, не в змозі повністю охопити сутнісний зміст цієї діяльності і передати її специфіку, а управлінські дії у сфері ризику не можна формалізувати (оскільки механізми інтелектуальної діяльності досі не вивчені) ризик-менеджмент нерідко представляють як мистецтво управління ризиками. Тому діяльність з управління ризиками, ризиковими інвестиціями і ризиковими відносинами на підприємстві являє особливу форму мистецтва, тобто вільна творчість, що спирається на науковий фундамент. Тут особливе значення мають особові, індивідуальні, психофізичні якості конкретного менеджера або фахівця, його світогляд, погляди, знання, досвід, інтуїція, стиль керівництва, натхнення, прагнення до отримання необхідного результату, уміння налагодити творчу колективну роботу, покращувати психологічний клімат, розвивати корпоративну культуру.
З конструктивної точки зору управління ризиком є процесом з окремими взаємозв'язаними операціями або функціями. Нині це є найбільш поширеним уявленням про ризик-менеджмент. В якості елементів процесу управління рисками можна виділити окремі операції (аналіз, оцінка, управління ризиками) або основні функції управління ризиками (планування, організація, координація, мотивація, контроль).