Стратегії управління знаннями

Виділяють такі дії, що спрямовані на передачу індивідуальної компетенції від співробітників компанії в зовнішні структури.

П’ята стратегія: Ґрунтується на обміні знаннями між індивідуальною компетенцією і внутрішньою структурою, відповідає на питання: Як індивідуальна компетенція співробітників сприяє побудові елементів внутрішньої структури організації і, відповідно, як можна підвищити індивідуальну компетенцію за допомогою елементів внутрішньої структури?

Ця стратегія має справу в основному з перенесенням індивідуального знання у внутрішньокорпоративні системи та закріпленням його там з метою широкого використання іншими співробітниками.

Шоста стратегія: Ґрунтується на обміні знаннями між елементами зовнішньої і внутрішньої структури, відповідає на питання: Як здійснюється потік знань із зовнішніх у внутрішні структури організації і, навпаки?

У рамках цієї стратегії здійснюються систематичні опитування споживачів, формуються бази даних про споживачів і їх переваги. Використовується в цілях підвищення якості обслуговування споживачів; збір даних про продажі з метою раціоналізації виробничого процесу, зниження втрат і оптимізації запасів.

Сьома стратегія: Спирається на рух знань одночасно між усіма видами інтелектуального капіталу. Одним з інструментів є регулярний моніторинг інтелектуального капіталу. [32]

Розглянуті вище стратегії управління знанням можуть ефективно використовуватися не лише в комерційних, але і в некомерційних організаціях. Більше того, значна частина некомерційних організацій має пряме відношення до управління знаннями. Основа їх діяльності полягає саме в управлінні знаннями. Серед них особливо виділяються органи державного управління. Тут потенційна ефективність управління знаннями може виявитися дуже високій.

ОТЖЕ, підсумовуючи вище викладене, можна стверджувати, що управління знаннями на підприємстві - не автономна, не самостійна активність, а невід’ємна частина менеджменту будь-якого підприємства. Це зв’язок між працівниками підприємства, які знають необхідні "рецепти", компетенції і досвід.

Впровадження системи управління знаннями - це збереження досвіду, знань, інформації і даних про події в організації, які потім застосовуються для підтримки прийняття рішень у майбутньому. І саме соціально-економічний капітал виступає рушійною силою, що впливає на управління потоками знань, їх швидкість та змістову інтенсивність.

Управління знаннями на підприємстві в майбутньому має спонукати до нових правил стратегічної конкуренції.

Огляд підходів до управління знаннями в сучасних організаціях