Перспективи запровадження та розвиток управління знаннями вітчизняних промислових підприємств

На даний момент національні підприємства вважаються відносно неперспективними для впровадження технологій та систем управління знаннями через незначну кількість успішних проектів в цій сфері. Але у зв’язку з тим, що у державі відбуваються процеси розвитку та вдосконалення ведення бізнесу, які безпосередньо пов’язані з глобальними світовими процесами, вітчизняні підприємства намагаються слідувати тим концепціям, моделям та методикам розвитку менеджменту знань, які вже напрацьовані у розвинених країнах.

Сьогодні українським підприємствам необхідно вибрати свій шлях розвитку і зіткнутися з проблемами сучасного світу. У мінливому середовищі постійно відбуваються процеси плинності робочої сили, що саме по собі є негативним фактором для діяльності компаній. Постійний відтік кадрів спричинює втрату здобутих знань, необхідних для підтримання високого рівня конкурентоспроможності фірм як на вітчизняному ринку, так і закордоном. Саме для вирішення цих проблем необхідно впровадити систему, яка би забезпечувала збереження інтелектуального капіталу підприємства, та його ефективне використання.

Для досягнення високої результативності системи необхідно дослідити основні проблеми, які виникають при впровадженні системи менеджменту знань в інших країнах. Найважливішими для вирішення проблемами в цьому напрямку є відсутність чіткого визначення цілей та неефективне використання наявного ресурсного потенціалу організації.

Із застосуванням досвіду зарубіжних країн, можна попередити виникнення недоліків при запровадженні системи менеджменту знань. Для забезпечення довгострокового розвитку на вітчизняних підприємствах була виявлена ініціатива, пов’язана з управлінням знаннями. Застосовувалися різні способи управління знаннями: діяльність керівників спрямовувалась на популяризацію переваг системи менеджменту знань з-поміж робітників, яким дозволялось вільно користуватись доступними знаннями задля підвищення ефективності їх використання; були сформовані спеціальні групи управління знаннями для реалізації загальної стратегії підприємства, створені міжнародні товариства з метою забезпечення збереження та подальшого використання найкращого досвіду у сфері менеджменту знань.

На нашу думку, для ефективного запровадження системи менеджменту знань на українських підприємствах обов’язково необхідно розробити налагоджений механізм формування інтелектуальних ресурсів. Звичайно, в умовах посилення міжнародної конкуренції це неможливо без використання новітніх інформаційних технологій, що забезпечують вільний доступ співробітників до інформаційної бази для отримання необхідних знань та їх накопичення. Для цього потрібно навчати працівників правильному користуванню даною системою.

Визначена задача є нелегкою для вирішення, враховуючи той факт, що вітчизняна економіка та інші складові середовища компанії є нестабільними, і затрати на запровадження системи управління знаннями мають довгостроковий період окупності. Також можлива ситуація, коли витрати можуть взагалі не окупитися при допущенні помилок з її впровадженням, що призведе до суттєвих негативних наслідків, ускладнюючи досягнення запланованих цілей підприємства.

Однак, ми вважаємо, що, якщо прорахувати всі преваги та недоліки такого нововведення та розробити чіткий план дій, сформована концепція управління знаннями відкриє широкі перспективи використання персоналом нових можливостей, підвищення рівня якості управління. що виведе підприємство на новий рівень, зробить його більш успішним на основних ринках.

Схема функціонування системи менеджменту знань на вітчизняних підприємствах [26]