Практична реалізація моделі злочинів інтернет банкінгу
.Визначаємо границю значень (коридор - М(х)+-сігма) сподіваного збитку, який банк ризикує отримати при проведенні однієї транзакції. (табл. 6)
Таблиця 6
|
Назва банку |
Границя значень М(х)+-сігма (грн) |
|
Avanza Bank <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=Avanza_Bank&action=edit&redlink=1>[7,7; 32,46] | |
|
Bergslagens Sparbank <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=Bergslagens_Sparbank&action=edit&redlink=1>[26,02; 64,98] | |
|
Carnegie Investment Bank <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=Carnegie_Investment_Bank&action=edit&redlink=1>[2,92; 10,98 ] | |
|
EFG Bank <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=EFG_Bank&action=edit&redlink=1>[4,2; 20,76 ] | |
|
Erik Penser Bankaktiebolag <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=Erik_Penser_Bankaktiebolag&action=edit&redlink=1>[6,01; 43,11] | |
|
Forex Bank <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=Forex_Bank&action=edit&redlink=1>[3,37; 13,43 ] | |
|
Fдrs & Frosta Sparbank <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=F%C3%A4rs_%26_Frosta_Sparbank&action=edit&redlink=1>[4,99; 28,53 ] | |
|
GE Money Bank <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=GE_Money_Bank&action=edit&redlink=1>[4,49; 12,47 ] | |
|
ICA Banken <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=ICA_Banken&action=edit&redlink=1>[0,91; 2,99 ] | |
|
Ikanobanken <http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=Ikanobanken&action=edit&redlink=1>[5,18; 14,26 ] |
Отже, даний коридор показує нам границю значень, в межах якої може коливатися сподівана сума злочину, що припадає на 1 транзакцію. Найбільшу границю значень (коридор) має Erik Penser Bankaktiebolag. Частково це пояснюється тим, що він має найбільше середнє квадратичне відхилення.
Порівнюючи обидві моделі можна зробити висновок, що сума збитку інтернет-злочину, що припадає на 1 транзакцію в банках Швеції трохи нижча, ніж у банках України, особливо це вирізняється через відсотковий показник, який показує відсоткове відношення середньої сподіваної норми збитку 1 транзакції до середньої суми коштів в даній транзакції і є набагато нижчим від показника українських банків. Варто звернути у вагу на те, що середня сума, що припадає на 1 транзакцію в банках Швеції в 3 рази більша ніж в українських банках. Середній відсоток здійснення інтернет-злочину також нижчий ніж в українських банках, це вказує на те, що ймовірність здійснення інтернет-злочину тут нижча, ніж в українських банках ( табл. 4).
Отже, модель збитку, який ризикують отримати банки Європи(Швеції) від інтернет-злочинів є кращою від української моделі. Думаю, що це пов’язано з тим, що інтрент-банкінг Швеції займає частку 80% від усього банкінгу, а в Україні лише 8,5%, тому логічно припустити, що в Україні інтернет-банкінг менш розвинутий і захищений, а отже й ризикує отримати більшу суму збитку від інтернет-злочинів, пов’язаних з платіжними операціями через інтернет.
Висновок
Отже, після більш-менш детального розгляду існуючих загроз і ризиків здійснення платіжних операцій в Інтернеті можна встановити певні правила, дотримання яких знизить ймовірність ризику в даній галузі.
Переконатися, що в полі "Адреса" вибраного сайту вказана саме необхідна web-адреса, а не просто схожа. При оплаті ж або введенні конфіденційної інформації про карту зверніть увагу, щоб сайт був захищений: у адресному рядку браузера адреса обов'язково повинна починатися з https:// (а не просто http://), а у вікні браузера має з'явитися значок "закритий замок".
