Практична реалізація моделі злочинів інтернет банкінгу

не розголошувати персональні дані, що використовувалися для роботи в системі стороннім особам;

не зберігати дані, за допомогою якого здійснюється робота з системою, на обладнанні (ПК, ноутбук, смартфон тощо), а також, в будь-якому іншому вигляді та місці, що може бути доступним стороннім особам;

ніколи не відкривати сайт системи Інтернет-банкінгу за посиланнями: банерними чи отриманими електронною поштою тощо;

обов’язковою використовувати на ПК, ноутбуках, з яких здійснюється робота із системою, антивірусного програмного забезпечення, а також, регулярного оновлення вірусних баз до нього не рідше ніж 1 раз на день; бажано змінювати пароль для доступу до системи не рідше 1 разу на три місяці; [8, 224].

не використовувати функцію «запам’ятовування пароля» веб-браузером чи іншим програмним забезпеченням, встановленим на ПК, ноутбуці тощо; не використовувати досить легкі паролі;

Ніколи не вводьте PIN-код платіжної карти в Інтернеті. На безпечних сайтах він ніколи не використовується. Варто також пам'ятати, що для введення CVV2-кода (спеціальний код для оплати картою в мережі) на захищених сайтах використовується "віртуальна клавіатура".

Перш ніж вводити дані своєї платіжної карти, прочитайте умови надання сервісу і переконайтеся, що сайт не запам'ятовує ваш пароль при вході в секцію для зареєстрованих користувачів. Якщо ви здійснюєте оплати з публічного комп'ютера, включіть в браузері режим "приватного перегляду" (InPrivateBrowsing).

Після здійснення платежу роздрукувати підтвердження проплати в інтернет-магазині (інтернет-сторіночку) з вказівкою адреси сайту і реквізитів магазину. Також варто використовувати SMS-банкінг: в разі будь-якої транзакції власник карти отримає SMS про проведений платіж і зможе, в разі чого, швидко заблокувати карту і заперечити операцію.

В ідеалі - не зберігайте на картці суми грошей більші, ніж потрібно для здійснення одноразового платежу. Поповнюйте рахунок безпосередньо перед проведенням платежу, або блокуйте карту для онлайн-розрахунків і знімайте цей блок перед процесом оплати. Ще один варіант - завести спеціальну карту для інтернет-платежів, яку можна буде у разі потреби поповнити через банк з основної - кредитної або зарплатної - карти. Щодо практичної частини курсового проекту, то я порівняв обидві моделі (європейська й українська) і дійшов до висновку, що сума збитку інтернет-злочину, що припадає на 1 транзакцію в банках Швеції трохи нижча, ніж у банках України, особливо це вирізняється через відсотковий показник, який показує відсоткове відношення середньої сподіваної норми збитку 1 транзакції до середньої суми коштів в даній транзакції і є набагато нижчим від показника українських банків. Модель збитку, який ризикують отримати банки Європи(Швеції) від інтернет-злочинів є кращою від української моделі. Думаю, що це пов’язано з тим, що інтрент-банкінг Швеції займає частку 80% від усього банкінгу, а в Україні лише 8,5%, тому логічно припустити, що в Україні інтернет-банкінг менш розвинутий і захищений, а отже й ризикує отримати більшу суму збитку від інтернет-злочинів, пов’язаних з платіжними операціями через інтернет.

Додаток