Ризики в діяльності підприємства

Рис. 1.1.Класифікація ризиків підприємства за сферою виникнення

Особливої уваги на сучасному етапі розвитку української та світової економіки заслуговують інформаційні та енергетичні ризики. Проте, для нормального функціонування організації будь-якого масштабу недостатньо лише технічних, матеріальних, фінансових, трудових ресурсів; необхідно освоювати управління новими стратегічними ресурсами, а отже, вміти керувати інформаційними та енергетичними ризиками

Для того, щоб правильно ідентифікувати виокремлені ризики, слід їх проаналізувати та описати їхні особливості.

Політичні ризики - ймовірність виникнення збитків або одержання додаткового прибутку як наслідок політичного курсу, який провадить держава. Слід зазначити, що твердження про неможливість впливу на цей тип ризиків не зовсім правильне, оскільки вплив на політичну ситуацію в країні здійснюється як за кордоном, так і на території нашої країни шляхом лобіювання корпоративних інтересів. Відмінність полягає лише у тому, що в економічно розвинених країнах ця діяльність законодавчо унормована.

Адміністративно-законодавчі ризики виникають внаслідок прийняття нормативно-правових актів органами державної влади всіх рівнів, які прямо або опосередковано погіршують умови діяльності організації. Проте адміністративно-законодавчі ризики, як і будь-які інші, не тільки можуть призвести до збитків, а й можуть створювати додаткові можливості для організацій. В умовах становлення Української держави та її економіки ця група ризиків є дуже суттєвою за своїм впливом. Пояснюється це відсутністю практичних інструкцій щодо виконання та реалізації нормативно-правових актів, прогалинами в законодавчих кодексах, частими їх змінами, а також небажанням юридичних та фізичних осіб дотримуватись нормативно-правових актів у своїй діяльності. Адміністративно-законодавчі ризики можна поділити на дві великі групи: ризики зміни в законодавстві та ризики недотримання вимог по відношенню до капіталу.

Ризики ринкової кон’юнктури проявляються як імовірність втрат чи додаткових можливостей в результаті зміни економічної ситуації на ринку чи в сегменті, де функціонує підприємство, порівняно з іншими ринками та сегментами. Відомо, що ринки, поля бізнесу та сегменти розвиваються, як правило, циклічно. Загалом різні сегменти ринків щільно пов’язані між собою, і зміна на одному з них тягне зміни на інших. Тому організаціям необхідно слідкувати за подіями на суміжних ринках та в їх сегментах. Дані ризики складаються з трьох основних груп, які часто взаємопов’язані, а саме: ризики зміни ринкових цін, ризики зміни ринкового попиту та пропозиції, ризики зміни життєвого циклу самих ринків.

Природно-екологічні ризики пов’язані з ймовірністю втрат внаслідок природних катаклізмів та екологічних катастроф. Спрогнозувати та передбачити цю групу ризиків дуже важко. Проте завдяки розвитку науки і освіти, техніки та технології землетрусам протиставлені раціональні принципи розселення, містобудівні принципи та технології; повеням протиставлені регулювання стоків рік гідротехнічними спорудами; посухам - меліорація та лісозахисні насадження тощо. Також є добре вивчені і розроблені конкретні методи з ліквідації наслідків природно-екологічних ризиків.

Соціальні ризики виявляються безпосередньо у втратах внаслідок конфліктів, які виникають у суспільстві, а також у проблемах з потенційними трудовими ресурсами для підприємства. Як правило, вони виникають при конфлікті інтересів підприємства з його стратегією, планами та інтересами соціальних груп зі своїми мотивами, цілями. Сюди слід віднести: демографічні ризики; ризики виникнення конфліктів з громадськістю, організаціями соціального захисту тощо; ризики соціальних заворушень.

Ресурсні ризики пов’язані з ймовірністю втрат чи отримання додаткового прибутку внаслідок залучення та використання ресурсів у виробничо-господарській діяльності організацій. Ресурсні ризики можна поділити на такі основні групи: фінансові, трудові, матеріальні, інформаційні, енергетичні.

Фінансовий ризик виникає під час здійснення фінансової діяльності чи виконання фінансових угод. До фінансових ризиків треба віднести: валютні, інфляційні, дифляційні, ліквідності, інвестиційні [35]. Валютний ризик пов’язаний зі зміною курсу однієї іноземної валюти по відношенню до другої в період між датою підписання угоди та датою її виконання, що може призвести до валютних втрат чи додаткових отримань.

Внаслідок дії інфляційного ризику можливі збитки, зумовлені зміною курсу національної валюти, а саме її знеціненням протягом періоду реалізації інвестиційного проекту, виконання угоди чи виробничого періоду. Незначний рівень інфляції є позитивним та стимулюючим фактором виробництва, експорту продукції та припливу капіталу. Проте значний рівень інфляції негативно впливає на розвиток підприємств.

Дифляційний ризик за природою обернений до інфляційного, він виникає внаслідок зростання купівельної спроможності національної грошової одиниці. Проте цей ризик негативно впливає на експорт, не стимулює виробництво та зменшує приплив іноземного капіталу, при цьому стимулюючи імпорт іноземної продукції, тому досить небезпечний як на мікро-, так і на макрорівні.