Чинники, що впливають на вибір форми планування

У практичній діяльності підприємства використовують різні види планування, а найчастіше їх комбінацію. Вибір тої чи іншої форми плануванні залежить від багатьох чинників. Домінуюче становище у тому числі займає специфіка підприємства. Наприклад, фірма, що займається виготовленням одягу, планує свою продукцію трохи більше 1-2 років, а суднобудівна ферма - щонайменше 5-10 років [8].

Серед сили-силенної чинників, які впливають форму планування можна назвати три основні:

) чинники, зумовлені специфікою фірми (концентрація капіталу, рівень механізації і автоматизації управління фірмою, географічне розташування фірми тощо.)

Тут зміст плану приймає різноманітні форми залежно загальних умов відтворення, науково-технологічного розвитку, методів і особливості управління фірмою.

Найважливішим із чинників, визначальних внутрифірмого планування, є концентрація капіталу. Наприклад, мінімальний розмір основних виробничих фондів у низці галузей американської промисловості становить сотні мільйонів. Концентрація капіталу посилюється з допомогою процесів диверсифікації і інтернаціоналізації капіталу [9].

У структурі найбільших компаній є десятки наукових лабораторій, сотні виробничих підрозділів, складна система матеріально-технічного забезпечення і збуту готової продукції, куди входять агентів на збуті й українські підприємства технічного обслуговування споживачів наукової продукції. Це висуває жорсткі вимоги до координації учасників виробництва, необхідності планування їхніх спільних зусиль.

Важливе значення має і те що у останнім часом у багатьох країн наявне істотне відставання темпи зростання платоспроможності населення від темпи зростання виробничих потужностей.

Ця обставина призводить до посилення ролі збуту у діяльності компаній. І тут маркетинг стає найважливішим об'єктом планування для підприємства.

Істотно впливає на процес планування надає механізація і автоматизація управління, що вже знайшло себе у форми і методи планування [10]. Оскільки дозволяє поліпшити ступінь узгодженості і збалансованості планів різних функціональних областей виробничо-господарської роботи і структурних підрозділів підприємства, підвищує загальну культуру планової праці та т. п.

) чинники довкілля.

група чинників прямого впливу входять такі чинники, які визначають безпосередньої впливом геть прийняті планові рішення на формі різних умов та. Суб'єктами такого впливу може бути постачальники і споживачів, конкуренти професійні спілки, центральні і місцевих органів державної влади т. п.;

до групи непрямого впливу входять чинники, які надають однозначного впливу планове рішення.

Кількість чинників, куди суб'єктів господарювання зобов'язані реагувати, і навіть рівень варіантності кожного чинника становлять складність довкілля, яка може мати різну динаміку зміни.

Рухливість середовища - це швидкість змін - у оточенні підприємства. Для різних господарюючих суб'єктів ці зміни може бути різної інтенсивності. Наприклад, підприємствам електронної, фармацевтичної та хімічної промисловості зовнішня середовище змінюється швидшими темпами, ніж для кондитерської промисловості чи підприємств із виробництва запасними частинами до автомобілів. Критерії, зумовлені специфікою процесу планування.

) у яких би господарюючих суб'єктів процес планування ні здійснювався, він має те ж структуру, має відповідати типових вимог, що також стосується на виборі конкретних форм планування. Наприклад, під час виборів форми планування на вирішальній ролі можуть грати такі критерії:

повнота планування, передбачає, що з складанні плану повинні бути враховані усі події і психологічні чинники, що мають значення ухвалення рішення;

деталізація планування, що означає необхідність визначення з достатньою мірою подробиці всіх планованих показників;

точність планування, що має бути досить високої задля досягнення поставленої мети;

еластичність і гнучкість планування. Дані вимоги означають можливість плану пристосовуватися зміну різних умов.

Критерієм ефективності внутрішньофірмового планування є як і ступінь її використання практично як керівництво до дії. Багато керівників й фахівці часто відзначають, що план підприємств «ж не працюють». При ретельному аналізі з'ясовується, що які й що неспроможні працювати [11]. Це відбувається переважно оскільки плани охоплюють занадто період, поширюються на дуже серйозні системи та зіштовхуються з великою числом випадкових процесів і подій. Тож у системі внутрішньофірмового планування необхідно мати організаційну структуру, що забезпечує постійне коригування планів відповідно до змін зовнішнього середовища й внутрішніх умов. Та розглянути чинники, які істотно впливають на методи й організацію внутрішньофірмвого планування, що віднаходить свій прояв у наступному: