Поняття про трудові ресурси, персонал та їх економічне значення для підприємства

З наведених у таблиці 1.1 даних можна зробити висновок, що протягом 2004-2009 років структура зайнятості змінилася дуже суттєво. Зокрема, різко зросла питома вага населення, зайнятого у сфері послуг - в торгівлі, підприємствах громадського харчування, готельному бізнесі. Натомість, зайнятість у промисловості скоротилась майже на третину. Продовжилося зменшення кількості зайнятих у сільському господарстві і, меншою мірою - у соціальній сфері.

Зазначені тенденції по-різному виявляються в окремих регіонах України, в залежності від ступеня розвитку і спеціалізації господарства. Зміни, що відбуваються є характерними для суспільств, що є перехідними між індустріальними та постіндустріальними. Здійснивши цей перехід, Україна отримає структуру зайнятості, характерну для більшості розвинених країн світу, а саме - низький відсоток населення, зайнятого у матеріальному виробництві (промисловість, сільське господарство, будівництво), та висока частка осіб, задіяних у сфері послуг.

Поняття про трудові ресурси використовується по відношенню до макроекономічного рівня, тоді як на рівні підприємства його відповідником виступає поняття «персонал».

Персоналом підприємства є постійний склад працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи. Крім постійних працівників, у виробничій діяльності підприємства можуть брати участь інші працездатні особи на основі трудового договору (контракту) [6; 68].

Персонал окремих підприємств є складовою трудових ресурсів країни в цілому. З поліпшенням організації і використання персоналу на підприємствах пов’язане вирішення основних проблем суспільства. Зростають масштаби та продуктивність виробництва в країні і, як наслідок, - рівень зайнятості та життя населення. [22; 228].

Значення персоналу на окремому підприємстві є надзвичайно важливим, навіть якщо його діяльність забезпечується використанням автоматизованого обладнання і вирішальним, якщо підприємство займається наданням послуг. Головними чеснотами персоналу на сучасному підприємстві вважаеється креативність, сприйняття інновацій, професійність та працелюбність. Відповідно, головним завданням керівництва у сфері управління персоналом є підбір робітників з відповідними якостями і, чим в Україні часто нехтують, - створення для них таких умов праці, що дають можливість розкритися потенціалу кожного співробітника.

Виробничий персонал підприємства формується і змінюється під впливом внутрішніх (вид продукції, технологічний процес, організація виробництва) і зовнішніх факторів (навколишнє середовище, законодавчі та психологічні норми суспільства, характер ринку праці тощо). Зовнішній фактор має великий вплив на макроекономічну ситуацію на відповідній території. Вона характеризується такими параметрами, як чисельність активного (працездатного) населення, його освітній рівень, наявність робочої сили, рівень зайнятості, можливий резерв робочої сили. У свою чергу, ці характеристики зумовлюють кількісні та якісні параметри трудових ресурсів [13; 86].