Організація оптимальної структури персоналу
Підприємства приватної форми власності самостійно розробляють структуру штатного розкладу залежно від форми і виду їх діяльності і відповідно до статусу та установчої угоди затверджують її на загальних зборах засновників підприємства.
Головне завдання при плануванні чисельності персоналу на діючому підприємстві полягає в визначенні обсягів випуску продукції, її асортименту, трудомісткості затрат на одиницю кожного виду продукції, що випускається. Ефективність використання трудових ресурсів підприємства характеризує продуктивність праці, яка визначається кількістю продукції, виготовленої за одиницю робочого часу, або затратами праці на одиницю виробленої продукції чи виконаної роботи.
Визначення планової чисельності робітників залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування. Зокрема, слід врахувати ритмічний характер роботи підприємства протягом року, а також кількість змін - для кожної чисельність робітників розраховується окремо.
За визначення чисельності на перспективний період слід врахувати фактори зовнішнього середовища, а саме:
кон’юнктуру ринку, пов'язану з діяльністю цього виробництва;
можливість підйому або спаду в галузі або ж в економіі в цілому.
регіональні особливості ринку праці (створення філій підприємств у ті регіонах, де є достатня кількість дешевих трудових ресурсів);
розширення виробництва і збільшення кількості робочих місць у зв'язку з державним і регіональним замовленням на певну продукцію;
юридичні аспекти (закони, угоди з профспілками тощо), що регулюють трудові відносини між товаровиробником і робітниками) [8; 94].
Техніка розрахунків планової чисельності окремих категорій виробників визначається конкретною специфікою їх професійної діяльності та галузевими особливостями функціонування того чи іншого підприємства.
Розглянемо систему необхідних розрахунків на прикладі промислового підприємства. Насамперед, обгрунтована чисельність виробничого персоналу обраховується на основі повної трудомісткості виготовлення продукції:
Чпв = Et / (Тр × Квн) (1.1),
де Et - повна трудомісткість виробничої програми планового року, що включає технологічну трудомісткість а також трудомісткість обслуговування і управління. Вимірюється у нормо-годинах;
Тр - розрахунковий ефективний фонд часу одного робітника, в годинах;
Квн - очікуваний коефіцієнт виконання норм [22; 236].
Таким чином, кількість робочих місць на підприємстві буде пропорційна обсягу виробництва, а планова кількість - прмо пропорційна темпу зростання базисної чисельності робітників і обернено пропорційна зростанню ефективності праці та коефіцієнту змінності роботи устаткування.
Чинники, що призводять до підвищення продуктивності роботи підприємства називаються аддитивними. Розрахунок їх впливу здійснюється у три етапи. Напочатку визначається початкова чисельність персоналу в плановому році. Далі проводиться розрахунок зміни (зменшення або збільшення) початкової кількості працюючих під впливом різних чинників. Після отримання даних попередніх розрахунків, вираховуємо плановий приріст по відношенню до базисного періоду.
Середньосписочна чисельність працівників у базовому році розраховується за формулою:
Чи = Чо × Іоп (1.2),
Де Чи - чисельність працівників у плановому році;
Чо - середньосписочна чисельність працівників у балансовому році;
Іоп - темп зростання об’єму продукції в плановому році у порівнянні з базисним.
Початкова чисельність працівників планового року є тією чисельністю, яка знадобилася б для випуску планового об’єму продукції, якби збереглася в плановому році базисна чисельність працівників.
Окрім цих показників, надзвичайно важливими є специфічні показники обороту по прийому, обороту по звільненню та коефіцієнту плинності кадрів, що характеризують інтенсивність ротації персоналу, повідомляючи, таким чином, про рівень задоволеності умовами праці, а отже, про рівень віддачі працівників, що прямо відображається на рівні продуктивності.
Коефіцієнт обороту прийому характеризує частку прийнятих на роботу протягом періоду працівників до їх загальної облікової чисельності і розраховується за формулою:
(1.3).
Коефіцієнт обороту по звільненню характеризує частку працівників, що протягом року були звільненні з усіх причин, у загальній обліковій чисельності персоналу та обчислюється за формулою:
(1.4).
Коефіцієнт плинності персоналу характеризує частку працівників звільнених з позапланових питань (за власним бажанням, порушенням трудової дисципліни і невідповідністю займаній посаді) та розраховується за формулою:
(1.5) [12;233-235].
У випадку, коли всі випадки звільнень підпадають під категорію плинності, показники коефіцієнта плинності та його динаміка протягом досліджуваного періоду повністю співпадають з показниками коефіцієнта обороту по звільненню.