Порядок впровадження стандартів, нагляд за їх дотриманням
У формуванні єдиної системи, намітився новий етап розвитку вітчизняної стандартизації, рівень якої визначався вже наявними досягненнями науково-технічного прогресу і перспективами його розвитку. В умовах централізованого управління економікою ці системи виконували основоположну функцію стандартизації, що полягає в створенні технічного законодавства країни. На їх основі розвивалася галузева стандартизація, розроблялися державні і галузеві стандарти на продукцію і методи її контролю, а також процеси виробництва. Ці ж системи стандартів застосовувалися підприємствами і організаціями промисловості як загальні технічні норми при розробці, виробництві, експлуатації, ремонту і модернізації техніки.
Формування суверенної ринкової економіки, основ міжнародної і національної науково-технічної політики української держави обумовлює необхідність переосмислення ролі і місця цих систем стандартів в справі державної стандартизації, у розробленні принципово нової стратегії і концепції проведення робіт в цій області стосовно переходу України на модель стійкого розвитку, закріплення стабільного положення в СНД. У 1993 р. вперше у вітчизняній практиці було створено правове «поле» державного науково-технічного нормування, основи якого закріплені Законом України «Про стандартизацію» у взаємній ув'язці із законами України «Про забезпечення єдності вимірювань» і «Про сертифікацію продукції (послуг)».
Цим законодавчим актом (ст. 7) визначено, що державні стандарти України встановлюють «правила і норми, що забезпечують технічну і інформаційну єдність при розробці, виробництві, використанні (експлуатації) продукції, виконанні робіт і наданні послуг, зокрема правила оформлення технічної документації, допуски і посадки, загальні правила забезпечення якості продукції, робіт і послуг, збереження і раціонального використання всіх видів ресурсів, терміни і їх визначення, умовні позначення, метрологічні і інші загальнотехнічні і організаційно-технічні правила і норми».
Реалізація даних положень Закону України проведена в Державній системі стандартизації (ГСС), де, зокрема, сказано, що основоположні стандарти встановлюють загальні організаційно-технічні положення для певної області діяльності, а також загальнотехнічні вимоги, норми і правила, які забезпечують: взаєморозуміння, технічна єдність і взаємозв'язок різних областей науки, техніки і виробництва в процесах створення і використання продукції; охорону навколишнього середовища, безпеку продукції, процесів і послуг для життя і здоров'я людей; збереження майна і інші загальнотехнічні вимоги (ДСТУ 1.0-92). Структурна схема Державної системи стандартизації приведена на мал. 3.1.
У ГСС УКРАЇНИ основоположні стандарти диференційовані по двох основних групах: основоположні організаційно-технічні і основоположні загальнотехнічні, основні вимоги до змісту яких викладені в ДСТУ 1.5.-92 (рис 3.2)
Структуроутворюючі системи
ДСІ ДС сертифікації ДС каталогізації
Рис. 3.1. Структурна схема
Забезпечення функціонування державних систем стандартизації, єдність вимірювань і обов'язкової сертифікації, їх гармонізація з міжнародними, регіональними і зарубіжними національними системами є основними завданнями Держстандарту України.
Взаємозв'язок Державної системи стандартизації (ГСС), Державної системи забезпечення єдності вимірювань (ДСВ) і Державної системи обов'язкової сертифікації з врахуванням інших функціональних завдань (по каталогізації і Держнагляду) можна представити у вигляді схеми, наведеної на рис. 3.3.
В даний час діють 15 систем і 10 комплексів стандартів. У табл. 3.1 наведений склад загальнотехнічних і організаційно-технічних систем і комплексів стандартів. З таблиці видно, що 97% стандартів, включених в загальнотехнічні системи і комплекси, є міждержавними. Таким чином, зберігається превалююче положення міждержавних стандартів, що входять в загальнотехнічні системи і комплекси. Близько 62% стандартів регламентують єдині вимоги для народногосподарської і оборонної продукції (вони входять в дев'ять систем). Більше 21% стандартів, що входять в загальнотехнічні і організаційно-технічні системи і комплекси, розповсюджуються тільки на народногосподарську продукцію, до 15% стандартів є військовими і до 3%-українськими.
