Напрямки удосконалення системи матеріального стимулювання персоналу підприємства
Удосконалення системи оплати праці
Основним складником організаційно-економічного механізму управління оплатою праці є її організація на підприємстві. Питання організації заробітної плати, визначення її рівня завжди перебувають у центрі уваги як роботодавців, так і найманих працівників та їх об’єднань. Відповідно до чинних на сьогодні законодавчих актів (ст. 15 Закону України «Про оплату праці» і ст. 97 Кодексу законів про працю України), основою організації оплати праці в Україні є тарифна система, що включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні довідники. Суть тарифної системи оплати праці полягає в тому, що роботи розподіляються залежно від їх складності, а працівники - залежно від їх кваліфікації відповідно до розрядів тарифної сітки, що є основою для формування розмірів заробітної плати.[1]
Головними вимогами до організації заробітної плати на підприємстві, які відповідають інтересам як працівника, так і роботодавця, є забезпечення необхідного рівня заробітної плати за максимального зниження її затрат на одиницю продукції та гарантія підвищення оплати праці кожного працівника зі зростання ефективності діяльності підприємства.
Удосконалення оплати праці на підприємстві матиме вищу ефективність за дотримання таких принципів:
відповідність заробітної плати ціні робочої сили;
залежність заробітної плати від кількості і якості праці та від кінцевих результатів роботи підприємства;
забезпечення переваг в оплаті праці тим працівникам, які роблять найбільший трудовий внесок у виробничі результати підприємства;
удосконалення тарифної системи та нормування праці;
відповідальність керівників підприємств за порушення законодавства про оплату праці;
поєднання індивідуальних інтересів з колективними (за розвитку колективних форм організації праці).[2]
Також велику роль в удосконаленні оплати праці відіграє використання в тарифній системі «гнучкого графіка». Результати роботи кожного працівника оцінюються по трьохбальній шкалі і відповідно з одержаною кількістю балів він може просуватися по вертикалі тарифної сітки на один, два, три ряди. Тому навіть в межах однієї кваліфікації у кожного є можливість самостійно добиватися збільшення розміру своєї заробітної плати. Використання такої системи виключає автоматичний ріст заробітної плати не підвищуючи реальної кваліфікації і результативності працівників.
Оптимізація структури заробітної плати
Структура заробітної плати - це співвідношення окремих складових заробітної плати в загальному її обсязі.
В Україні в сучасних умовах з різних причин питома вага тарифних ставок в заробітній платі в середньому складає 65-70%, що є одним з виявів кризи в організації праці, відповідно додаткова заробітна плата має становити 30-25%, інші компенсаційні виплати - 5%.
Для визначення напрямків оптимізації заробітної плати необхідно визначити її структуру за аналізовані роки (таблиця 2.1):
Таблиця 2.1
Структура заробітної плати на філії «Володимир-Волиньська ДЕД»
Показники, тис. грн. |
Значення у відповідному році | ||
2007 |
2008 |
2009 | |
Фонд оплати праці |
1353,7 |
1856,4 |
1596,8 |
В тому числі: Основної заробітної плати |
781,7 |
1004,4 |
901,6 |
Фонд додаткової заробітної плати |
466,4 |
601,2 |
500,4 |
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати |
105,6 |
250,8 |
194,8 |
Частка фонду основної заробітної плати в загальному, % |
57,75 |
54,10 |
56,46 |
Частка фонду додаткової заробітної плати в загальному, % |
34,45 |
32,39 |
31,34 |
Частка інших заохочувальних та компенсаційних виплат в фонді оплати праці, % |
7,8 |
13,51 |
12,20 |