Застосування комунікативного аудиту удосконалення інформаційної діяльності підприємства

Сучасні перспективи економічного розвитку України пов’язуються з високотехнологічними й конкурентоспроможними підприємствами, господарська діяльність яких створювала б синергетичний ефект із національною економічною системою.

Підприємницьке середовище перебуває у постійній динаміці. Змінюються не тільки економічні, але й політико-правові, демографічні, соціокультурні умови, прискорюються темпи науково-технічного прогресу в державі, тому підприємства повинні постійно адаптуватися до навколишніх змін, удосконалювати стратегію, виробничий і розподільчий процес, організаційну структуру, корпоративну культуру, тобто змінюватися відповідно до динамічного зовнішнього середовища.

Жодна організація ніяк не може здійснювати свою діяльність без інформації. В процесі нормального функціонування організації всі її працівники, від простого робітника або службовця до директора, мають потребу в різного роду інформації. У результаті отримання і використання інформації виникають інформаційні відносини у політичній, економічній, культурній, соціальній, екологічній, науково-технічній, міжнародній сферах життєдіяльності людини, суспільних організацій і держави. Через інформаційні відносини, точніше, через їх упорядкування стосовно об’єкта зацікавленості, виникає інформаційна діяльність - сукупність основних і допоміжних процесів пошуку, збирання, аналізу, перетворення, зберігання, та поширення інформації. Інформаційна діяльність є складовою суспільного виробництва, пов’язаного з підготовкою інформаційних продуктів і послуг, спрямованих на задоволення суспільних потреб [1, с. 46].

Власне організація інформаційної діяльності у сфері управління представляє собою спосіб функціонування структурних елементів будь-якої інформаційної системи (підприємства, політичної партії, держави тощо). Відповідно організація інформаційної діяльності будь-якого суб’єкта управління - це спосіб функціонування структурних елементів інформаційної системи даного суб’єкта.

На сучасному етапі і насамперед у великих організаціях інформаційна діяльність, або інформаційно-аналітичне управління, стає відносно самостійним видом діяльності. Водночас, щоб бути ефективною, інформаційна діяльність повинна здійснюватися відповідно до загальних положень і механізмів управління. Для успішного досягнення стратегічної мети і тактичних завдань підприємства повинні своєчасно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі. Адже сучасні темпи технологічних змін є настільки значними, що суспільство не встигає їх поглинути у повному обсязі: крива технологій зростає швидше, ніж крива економічного розвитку, яка, в свою чергу, випереджає криву розвитку суспільства. У даний час строк життя цифрових технологій становить майже 18 місяців - проти трьох років, необхідних для зміни «правил економічної гри», і 10 років, необхідних для адаптації суспільства. Тому для ефективного функціонування кожна організація чи підприємство повинні встигати за технологічними змінами у світі та використовувати для здійснення інформаційної діяльності різноманітні інформаційні технології, в тому числі і Інтернет.

З розвитком комп'ютерної техніки, програмних засобів, методів управління інформацією змінювався і зміст, вкладений у поняття «контроль комунікацій фірми», «управління комунікаціями», «управління фірмою» в цілому. Загострення конкурентного середовища диктує необхідність більш ефективного розподілу обмежених ресурсів, скорочення часу реагування на змінюються внутрішні і зовнішні фактори, постійного контролю матеріальних, грошових, інформаційних ресурсів. Саме ці фактори визначили розвиток теорії маркетингу, що базується на методології ринкових мереж і теорій взаємодії. Все це веде до збільшення потоків інформації - як зовнішніх, так і внутрішніх, - необхідних для аналізу, прогнозування, прийняття управлінських рішень [22, с. 67].

Збільшення обсягу інформації потребує в автоматизації інформаційних систем підприємств, які об'єднують методи і засоби створення, збирання, реєстрації, передачі, обробки, зберігання та видачі інформації, необхідної для діяльності підприємства. Продуктом, що задовольняє дані потреби, стали програмні комплекси - корпоративні інформаційні системи, що представляють собою управлінську ідеологію, об'єднуючу бізнес стратегію та інформаційні технології. Взаємозалежність та взаємовплив маркетингових комунікацій та ринку КІС, інновації у сфері обчислювальної техніки, нові форми комунікацій, пріоритети споживачів будуть визначати тенденції розвитку окремих підприємств і економіки в цілому. Враховуючи тенденцію до зростання обсягів і значимості ринкових комунікацій у перспективі потреба у КІС і аналогічних їм розробках, які можуть з'явитися на ринку, буде тільки зростати [4, с. 12].

Отже, актуальність даного дослідження полягає в тому, що успішна діяльність підприємств, як і будь-яких інших організацій, забезпечується реалізацією комплексу заходів організаційно-технічного, економічного та правового характеру. Серед них помітне місце займає застосування нових інформаційних технологій у роботі підприємств та організацій. Розвиток української економіки настійливо вимагає впровадження нових Інтернет-технологій для покращення інформаційної діяльності підприємств.

Вивченням питання комунікативного аудиту в інформаційній діяльності підприємств займаються як вітчизняні, так і зарубіжні вчені. Дослідженням цієї проблеми займаються, зокрема, К. Ахметов [2], В.І. Бузмаков [4], С.В. Глівенко [10], А. Данілін [6], Г.М. Калянов [13], С.Г. Карпенко [11], В.А. Співак [22], Ю.А. Шафрін [27], та інші фахівці в галузі інформаційних технологій.

Актуальність означеної проблеми як з точки зору теорії, так і сучасної практики й обумовили вибір теми курсової роботи «Застосування комунікативного аудиту удосконалення інформаційної діяльності підприємства».

Об’єктом дослідження в курсовій роботі магістра є інформаційна діяльність підприємства.

Предметом дослідження є комунікативний аудит удосконалення інформаційної діяльності підприємства.

Метою дослідження в курсовій роботі є вдосконалення інформаційно комунікаційної структури підприємства.

Гіпотеза дослідження: підвищення ефективності комунікативного аудиту інформаційної діяльності можливе за умов більш досконалого використання сучасних інформаційних технологій підприємства в функціонуванні.

У відповідності з об’єктом, предметом дослідження та його метою визначені наступні завдання:

здійснити аналіз комунікативного аудиту;

з'ясувати теоретико-історичні аспекти вивчення інформаційно комунікаційної техніки;

проаналізувати сучасний стан внутрішньофірмових комунікацій.

Для досягнення мети і вирішення завдань, визначених у курсовій роботі, застосовано наступну систему методів дослідження: емпіричні методи (спостереження, аналіз документів, експеримент, моделювання); теоретичні методи дослідження (системний, теоретичне моделювання); методи, що використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях (абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція).

Методологічну основу дослідження складають системний, діяльнісний, структурно-функціональний підходи, наукові наробки вітчизняних (С.Г. Карпенко, М.С. Пінчука, Г.А. Титоренко, В.І. Бузмакова) та зарубіжних (К. Ахметова, А.М. Вєндрова, А. Даніліна, А.А. Сорокіна, Г.М. Смирнова) вчених з інформаційних технологій та корпоративних інформаційних систем.

Практичне значення дослідження полягає в можливості використання отриманих результатів курсової роботи магістра в удосконаленні комунікативного аудиту інформаційної діяльності підприємства.

Курсова робота складається з реферату, переліку умовних скорочень термінів, вступу, одного розділу, висновків та списку використаних джерел. Робота включає 33 сторінки основного тексту та 27 найменувань використаних джерел.