Моделі управління фінансово-економічними параметрами розвиту економічної діяльності підприємств

Мета практичної роботи -

закріплення теоретичних знань, оволодіння навичками самостійної практичної роботи майбутньої професійної діяльності на підприємствах і установах на посадах службовців та аналітиків, які працюють зі звітністю та проводять її аналіз.

Ринок праці в Україні, як і в інших країнах, почав формуватися ще у до індустріальному суспільстві. Його виникненню передували два історичні процеси:

1. Визволення людей від особистої (рабської, кріпосної, патріархальної) залежності, формування їх свобод і прав самостійно розпоряджатися своєю здатністю до тієї чи іншої праці.

2. Відокремлення більшої частини населення від засобів виробництва (капіталу). Позбавлені можливості самостійно організувати виробництво, продавати товари і забезпечувати себе засобами існування, працівники змушені були найматися на підприємство роботодавця (власника капіталу).

Загальні умови виникнення ринку праці:

юридична свобода і можливість власника робочої сили за своїм розсудом розпоряджатися своєю працездатністю;

відсутність у людини всього необхідного для ведення свого господарства як джерела всіх потрібних життєвих засобів.

Необхідність у продажу своєї робочої сили виникає й тоді, коли дохід з інших джерел (цінних паперів, нерухомості і т. ін.) є недостатнім для нормальної життєдіяльності;

поява на ринку праці покупця - підприємця, який економічно змушений вийти на цей ринок, щоб купити запропоновану для продажу працездатність потрібних йому працівників.

Створення і функціонування ринку праці в Україні має на меті:

- полегшення і прискорення процесу узгодження особистих, колективних і державних інтересів;

надання гнучкості процесу підготовки і розподілу робітників і спеціалістів;

сприяння підвищенню ефективності праці за рахунок розміщення працівників за соціальними сферами виробництва;

ув’язку процесу підготовки працівників і їх використання;

поліпшення вибору професій;

регулювання доходів;

покращення умов праці.

Ефективність праці певною мірою визначається діючою системою заробітної плати. Заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація заінтересовує працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни.

Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, робіт (послуг) на окремому підприємстві.