Інтеграція на основі відкритих інформаційних технологій. Впровадження автоматизації процесів підтримки прийняття управлінських рішень

. Декомпозиція. Визначення способу поділу проблеми на підпроблеми, сукупність яких зберігала б властивості вихідної проблеми.

. Композиція. Вирішення окремих підпроблем об'єднується у вирішення вихідної проблеми.

. Рішення. Визначення власне рішення окресленої проблеми.

Отже, процес прийняття рішення ініціюється внаслідок взаємодії ОПР та проблеми. Модель ОПР охоплює як змістову систему і проблему, що її породжує, так і власні знання, а також спосіб мислення у процесі прийняття рішення. Щодо складної організаційно-економічної або виробничої системи модель має включати власно елементи й елементи, пов'язані з проблемою моделі зовнішнього середовища.

У процесі вирішення проблеми ОПР суттєвими є: змінні, якими керують і за допомогою яких ОПР може переводити систему із стану в стан; сучасний і бажаний стани системи; обмеження можливих дій ОПР; причинно-наслідкові фактори зовнішнього середовища. Внутрішній "проблемний світ" ОПР має відображати: цілі ОПР; систему цінностей, що постає як відношення переваги на множинах альтернатив вибору, а також самі альтернативи (стратегії) ОПР.

У СППР щодо розвитку підприємств ОПР не зв'язана жорстко з формальною моделлю проблеми. Більше того, СППР не може одержати рішення проблеми без діалогової взаємодії з ОПР. Щоб реалізувати переваги різних напрямів ТПР, система повинна:

. Підтримувати інформаційну модель ПС і забезпечувати оперативний та асоціативний доступ до її елементів (функції пам'яті ОПР).

. Підтримувати генерування ОПР цілей і нестандартних альтернатив (функція активізації інтуїції - неусвідомленого досвіду ОПР).

. Указувати можливі напрями для пошуку й аналізу інформації, що може бути побічно пов'язана з проблемою і враховує фактори людської поведінки та соціальну зумовленість рішення (функція підтримки поведінського аспекту прийняття рішення ОПР).

. Забезпечувати побудову, збереження та використання формальних моделей, що описують окремі аспекти проблемних ситуацій (функція підтримки інструментарію математичної ТПР).

. Зберігати знання про раніше вирішені проблеми та способи їх вирішення і забезпечувати їх активну взаємодію з ОПР (функція збереження та активізації досвіду ОПР й експертів у цій ПС).

Змістовий аспект задачі прийняття рішень ґрунтується на таких положеннях:

існує множина варіантів або альтернатив дії;

необхідно виділити з множини певну підмножину, в конкретному випадку - один варіант;

виокремлення варіантів здійснюють на підставі уявлень ОПР про їхню якість;

уявлення про якість варіантів характеризують принципом оптимальності.

У найзагальнішому вигляді задача прийняття рішень має вигляд

<W0,P>

де W0 - множина допустимих альтернатив; Р - принцип оптимальності, що дає змогу виділити з W єдину найкращу альтернативу х* або підмножину W0 c W таких альтернатив.

У задачі прийняття рішень, які апроксимують (зближують) слабкоформалізовані задачі розвитку, існує високий рівень різних невизначеностей:

у множині альтернатив;

у станах середовища дії альтернатив. Процес розв'язування задачі <W,P> організовується за такою схемою:

формування множини альтернатив;

розв'язування задачі вибору.

У процесі формування множини W використовують умови можливості та допустимості альтернатив, що визначаються конкретними обмеженнями проблеми. При цьому вважають відомою універсальну множину О всіх можливих альтернатив.

Задача формування W також є задачею вибору, де принцип оптимальності виражає умови допустимості альтернатив. У процесі розв'язування задачі прийняття рішень беруть участь ОПР, експерти, консультанти.

Поняття "корисність" охоплює суть результату, ефективності економічного рішення або діяльності. Отже, корисність - це значення, яке ОПР надає явищу або об'єкту порівняно з іншими явищами, об'єктами відносно своїх вищих очікувань або потреб. Зазначені очікування, потреби ОПР відображають прагнення тією мірою, якою ОПР як суб'єкт ототожнює себе з об'єктом управління, на зміну стану якого спрямовано управлінське рішення. Корисність, що виражається як функція витрат, зусиль, способів тощо, може бути використана для оцінювання та вибору певного варіанта витрат чи зусиль. Така функція називається функцією корисності. У практичному застосуванні як інтервал можливих значень функції корисності найчастіше вибирається інтервал [0,1].

У вітчизняних і зарубіжних джерелах існує чимало різноманітних визначень СППР:

. СППР є інтерактивною прикладною системою, що забезпечує кінцевим користувачам, які приймають рішення, легкий та зручний доступ до даних і моделей з метою прийняття рішень у погано структурованих та неструктурованих ситуаціях для різних сфер людської діяльності.

. СППР ґрунтується на використанні моделей процедур оброблення даних і думок, які допомагають керівнику в прийнятті рішень.