Мета, завдання та функції інвестиційного менеджменту

Рис. 1.1. Мотивація інвестиційної діяльності

Економічний інтерес в інвестиційній діяльності визначається як прагнення потенційних інвесторів до одержання прибутку, збільшення власності (майна, капіталу). Дії, що починаються по здійсненню інвестицій, вимагають вкладення коштів і можуть принести доходи або призвести до збитків, і в такий спосіб торкаються економічного становища інвестора й інших учасників інвестування. Для того, щоб прийняти рішення про здійснення інвестиційної діяльності, кожен її учасник повинен одержати уявлення про ступінь реалізації його інтересів. Будучи усвідомленим, інтерес штовхає інвестора до дій з його досягнення, перетворюється в спонукальний мотив, рушійну силу. Економічні інтереси суб’єктів залежать від їх положення в системі економічних відносин і задовольняються через систему виробництва.

) Здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності;

Контроль, який беззаперечно посідає вагоме місце в системі управління інвестиційною діяльністю, повинен базуватися на наступних принципах:

направленість на реалізацію інвестиційної стратегії;

орієнтованість на стандарти;

відповідність методів контролю методам аналізу та планування;

своєчасність проведення контролю дозволяє усувати поточні відхилення до того, як вони можуть прийняти серйозний характер;

гнучкість та простота побудови;

економічність передбачає рівність обсягів видатків щодо розміру ефекту, який може бути досягнутий в процесі його здійснення.

Основними видами контролю інвестиційної діяльності є стратегічний, поточний та оперативний. Моніторинг інвестиційних проектів - це механізм проведення постійного нагляду та контролю за процесом освоєння інвестицій, що посідає значне місце у процесі управління інвестиційною діяльністю. Загальний моніторинг проекту здійснює інвестор (замовник) або від їх імені дирекція підприємства, що будується. Існує 3 види моніторингу: фінансовий, маркетинговий, технічний [25].

) Управління реальними інвестиціями;

) Управління фінансовими інвестиціями;

) Управління формуванням інвестиційних ресурсів. Формування інвестиційних ресурсів є основною вихідною умовою здійснення інвестування. Обсяги та джерела формування ресурсів визначаються, насамперед, вартістю їх залучення (вартістю капіталу), врахуванням перспектив розвитку інвестиційної діяльності підприємства, а також забезпеченням мінімізації витрат на формування інвестиційних ресурсів із різноманітних джерел та відповідного рівня самофінансування інвестиційної діяльності, пошуком найбільш ефективних форм залучення позикового капіталу для здійснення інвестицій [46, с. 159].

Ефективна діяльність підприємств у довгостроковій перспективі, забезпечення стійких темпів розвитку і підвищення їх конкурентоспроможності значною мірою визначаються рівнем управління інвестиційною діяльністю. Розглянувши мету, завдання та функції управління інвестиційною діяльністю можна зробити висновок, що підвищення ефективності та удосконалення системи управління у сфері вкладення коштів буде досягатись за рахунок покращення інвестиційної діяльності в основних її частинах: організаційна забезпеченість, інформаційна забезпеченість, планування, контроль, моніторинг інвестиційних проектів, проведення фінансово-економічних розрахунків, оцінка ефективності.