Характеристика системи управління персоналом на підприємстві
Підсумовуючи, зазначимо, що принцип ієрархічності управління визначає такі властивості організації:
- у складі будь-якої організації кожен елемент є самостійним, що знаходить відображення у його функціональному призначенні й рівні ієрархії;
- самостійність ця не абсолютна, а відносна, оскільки призначення й рівень ієрархії кожного елементу зумовлені елементом вищого рівня, тобто підвладні вплину останнього, що призводить до певної підпорядкованості одного елемента іншому;
- елементи (або окремі залежні організації) різних рівнів не можуть бути поєднані один з одним, що знаходить відображення у відповідному розподілі між ними цілей і їхніх функціональних видів діяльності.
Принцип взаємозалежності. Простої вказівки на те, які змінні чинники найбільше впливають на діяльність суб'єкта й об'єкта управління, не вистачить для того, щоб визначити, як організація досягатиме власних цілей. Складність визначення полягає в тому, що всі чинники і всі елементи організації взаємозалежні. Усі ці категорії в організації так пов'язані між собою, що їх не можна розглядати одну окремо від одної. Ось чому всі зміни, що відбуваються в одному з елементів, викликають ланцюгову реакцію в інших елементах.
Внутрішні елементи організації піддаються впливові закону зовнішнього доповнення. Дотримання цього принципу потребує врахування організацією впливу безлічі чинників зовнішнього середовища, що виникають у процесі її діяльності для досягнення цілей.
Зовнішні змінні є чинниками середовища, що знаходяться поза організацією, і впливають на її діяльність. Зовнішнє середовище по-різному діє на організацію. Різниця полягає як у глибині впливу різноманітних змін чинників на організацію, так і у швидкості, з якою змінюється зовнішнє середовище організації, її зовнішнє оточення.
Ефективність вимірює досягнення цілей організації в умовах дії зовнішнього середовища. Економічність вимірює найкраще використання ресурсів і оптимізацію процесів в організації.
Економічність на всіх рівнях організації є критично важливим чинником для того, щоб організація могла вижити і домогтися успіху в умовах ринку. Тому принцип економічності є одним із ключових при оцінці роботи організації.
Організація має домагатися у процесі досягнення мети не лише ефективного поєднання людських і матеріальних ресурсів, а й економії сил і продуктивного застосування праці.
Ми розглянули тільки основні принципи управління, що визначають вимоги до управління організацією.
Вони не зникають, а лише можуть змінити свій зміст (умови, що можуть бути задані організації) у процесі розвитку науки, управління [19, с.154].
Якщо розглянути досвід зарубіжних країн в управлінні персоналом підприємства, то японський стиль управління кадрами відрізняє прояв пошани до людини, що формується за рахунок системи довічного найму, незначної диференціації просування по службі, а також систематичного навчання і залучення персоналу в управління. Система довічного найму цінна створенням у персоналу відчуття того, що «все в одному човні». При цьому для персоналу існує багато можливостей просування вгору і підвищення заробітної плати. Але диференціація працівників незначна, тому вони рахують добросовісну роботу вигідної. З іншого боку, акцент на навчання і розширення можливостей участі в управлінні покращує розуміння ролі своєї праці. Ці чинники приводять до високої продуктивності, сприйнятливості до нововведень і, кінець кінцем, до високої конкурентоспроможності на світових ринках.
Отже, мистецтво управління людьми проявляється в тому, наскільки гнучко, доцільно й ефективно керівники використовують різноманітні методи, їхні комбінації з урахуванням конкретної виробничої ситуації [37,с. 215].
аналіз ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ СИСТЕМИ управління персоналом на ПП“ЕЛЛІС”