П’ять вимірів національної культури за Гиртом Хофстеде
У останні десятиріччя, коли тематика глобалізації стала дуже популярна, активізувалися глобальні дослідження культур. Проекти 60-70-х років переросли в цілі дослідницькі програми, як у Ховстеде або Клакхона і Стротбека (Kluckhohn і Strodtbeck). З'явилися інші глобальні програми, серед яких можна відмітити GLOBE під керівництвом Роберта Хауза(House) або дослідження людських цінностей(HVS) Инглхарта(Inglehart).
Глибоко висвітлена проблематика культури у роботах Шалома Шварца (Schwartz), який перевірив висновки Ховстеде, але прийшов до схожих результатів, Смита і Петерсона(Smith і Peterson), Ронена і Шенкара(Ronen і Shenkar), а також дослідження Фонса Тромпенаарса(Trompenaars) і деяких інших вчених.
Одним з головних класиків кроскультурних порівнянь вважається голандський дослідник Герт Ховстеде (Geert Hofstede). У його концепції культура визначається чотирма основними вимірами (відмінностями), які впливають на стиль керування. Суть методу Ховстеде полягає в тому, що він виділив п’ять вимірів, які, на його думку, характеризують національну культуру по відношенню її носіїв до роботи і суспільним нормам , що впливають на стиль керування:
Цими вимірами є:
- дистанція влади (power distance) (PDI);
індивідуалізм - колективізм (IDV);
мужність - жіночність (MAS);
прагнення уникнути невизначеності (UAI);
довготривалість орієнтації (LTO).
Так, першою характеристикою є “дистанція влади” (power distance). Висока (↑) і низька (↓) «дистанція влади» характеризує ставлення до авторитетів. Тут розуміється ступінь нерівності в розподілі влади між людьми, який для населення країни є прийнятним. При цьому низький ступінь (PDI<50) вказує на відносну рівність у суспільстві, а високий (PDI>50) - навпаки. Відтак, кожну зі світових культур можна оцінити як культуру з більшою або меншою дистанцією влади (мал.3.1.).
Мал.3.1. Особливості культур з високою та низькою дистанцією влади
Культури з високою дистанцією влади зазвичай з терпінням ставляться до авторитарного стилю керування і чиношанування. Для них характерне підкреслене дотримання нерівності в статусі як у формальних, так і в неформальних стосунках. Дистанція влади найбільш велика в східних культурах, протилежний полюс - Північна Європа, Англія, США. Висока дистанція влади відзначається в Україні і країнах СНД (мал.3.2.)
Мал.3.2 Критерій Дистанція влади
На малюнку 3.2. показано, що по цьому параметру культура України, яка характеризується високою дистанцією влади, близька до східних культур і дуже сильно відрізняється від західних культур.
Наступна характеристика “індивідуалізм (individualism) - колективізм, що вказує на те, в якій якості люди даної країни переважно діють: як індивіди чи як члени певної групи. При цьому індивідуалізм є системою цінностей, в якій домінує особистість окремої людини; в ній люди мають право критикувати співробітників і керівництво; кар’єрне зростання пов’язане лише з якостям та досягненнями цієї особистості.
На противагу індивідуалізму, колективізм виступає як система цінностей, в якій окрема людина є перш за все частиною групи, а вже потім - особистістю. За такої культурної характеристики суспільства всі працюючі зорієнтовані за досягнення колективної цілі та колективного успіху; за недоліки чи поразки окремої людини страждає увесь колектив; службова кар’єра мало залежить від особистісних якостей працівника.
В процесі виховання особи одні ділові культури роблять акцент на самостійність і ініціативність. В першу чергу це стосується американської ділової культури, якій властива максимальна міра індивідуалізму.
Критерії віднесення країни до групи ділової культури з високою мірою індивідуалізму:
· Люди відверто висловлюють критичні зауваження своїм колегам
· Найм і просування на службі пов'язані тільки з достоїнствами цієї особи
· Керівництво компанією орієнтоване на особу, а не на групу
· Кожен орієнтується на особистий успіх і кар'єру
· Суспільство відрізняє високий життєвий рівень
· Середній клас складає солідний прошарок
· Високий рівень свободи друку
До індивідуалістичних культур можна також віднести північні європейські країни. Характерно, що міра індивідуалізму населення, як правило, росте у міру зростання середніх доходів на душу населення.
