Порівняльна характеристика споживачів і особливості рекламних комунікацій в країнах США, Японії, Європи, України
Зупинимося на базових характеристиках українського сприйняття.
. Колективізм. Для української людини дуже важливою виявляється думка оточення. Реклама обговорюється в крузі близьких, знайомих, колег. При цьому чужа думка здатна кардинально вплинути на власну оцінку реклами.
. Соціальна адаптація (відкритість, терпимість). Реклама зарубіжних брендів цілком може бути ефективною на українському грунті, якщо вона є адаптованою для українського споживача і неагресивною.
3. Недовіра. На жаль, досі багато хто в Україні сприймає рекламу як явну брехню. Свого внеску внесли активно розрекламовані свого часу компанії, які лопнули, як мильні бульбашки, типу " МММ", " Гермес", "Хопер-Инвест" та ін. Враховуючи цю характеристику, рекламу треба будувати не на тиску, а на зацікавленості споживача.
. Очікування безкоштовного блага. Згадаємо знамениті слов’янські приказки: "На халяву і оцет солодкий" або "Це солодке слово "халява""!. Мабуть, усі люди люблять отримувати що-небудь безкоштовно, "за так", але українські люди - особливо. Низька ціна, знижка, подарунок за купівлю - усе це обов'язково притягне його увагу. Але, якщо раптом обіцяний і очікуваний подарунок не був отриманий, - можете не сумніватися, що і після досить тривалого часу ваша фірма або товар все ще асоціюватимуться з "нанесеною образою".
. Строга моральність. Як не дивно, але українці все-таки віддають перевагу доброму і консервативному, ніж агресивному і прогресивному. Їх притягає своє, звичне, стале. Украй негативно сприймаються в рекламі жорстокість, цинізм, брехня, а також відверті сексуальні сцени, згадка сексуальних меншин або зайві анатомічні подробиці. Яскравим прикладом тут може служити реклама всіляких гігієнічних засобів, яка довгий час не приймалася глядачами. Втім, зараз ця тема перестала бути такою, що шокує (якраз і стався вплив реклами на соціальні норми і їх зміну).
. Покладає надії на " диво". Вже в народних казках герой отримує все відразу і раптом: пощастило Ємелі упіймати щуку - і ніякого клопоту не потрібно. Саме тому український споживач так живо реагує, наприклад, на саме слово " диво" - "чудо-творожки", "чудо-йогурты", "чудо-подушки" та ін.
Висновки
В процесі роботи було визначено сутність культурного компоненту, функції культури в в системі міжнародних економічних зв’язків та розглянуто структуру змінних кроскультурних чинників - комплекс, який впливає на ефективність міжкультурної взаємодії і важливість якого збільшується у залежності від рівня контрасту між культурами країн-партнерів.
Проаналізовано основні підходи до розуміння впливу національної культури на міжнародні економічні відносини в наукових працях голандських та американських вчених Г.Хофстеде, Ф. Тромпенаарса, Е.Холла. Особливим їх внеском є розроблення моделей, в основу яких покладені різноманітні культурні вимірники, що дозволяють охарактеризувати й описати домінуючі цінністні системи представників різних країн та етнічних груп. За моделю Хофстеде були вказані значення культурних вимірників для України, які визначають місце і специфіку існування українських бізнес структур у загальній системі міжнародного бізнесу.
В роботі також був розглянутий принципово новий підхід до кроскультурного менедменту, сформульований Н.Холденом, який вперше запропонував розглянути кроскультурний менеджмент з позицій менеджменту когнітивного (менеджменту знань). За цією концепцією, культура - це не просто набір зовнішніх по відношенню до компанії чинників, але є ресурсом для розвитку компанії. Компанія, це - «портфоліо вмінь, а не видів бізнесу».
Існує думка, що міжнародний маркетинг зобов'язаний своїм існуванням саме різноманіттю національних культур у світі. Кроскультурний аналіз особливостей загальної культури, ділової культури і культури споживання різних країн виявляється надзвичайно важливим при розробці і реалізації маркетингових рішень в міжнародній діяльності компаній. На базі розглянутих методик ділових культур и враховуючи всі розглянуті параметри було зроблено компаративний аналіз рекламних комунікації та особливих характеристик споживачів різних країн - США, Японії, країн Європи і України.
Було виявлено, що чим більш різноманітне культурне поле міжнародного бізнесу, тим більш багата мозаїка культур, тим гостріше проявляються кроскультурні відмінності. У цій ситуації провідну роль відіграє соціокультурний аспект міжнародних економічних відносин. Актуальною стає проблема вивчення культурних особливостей, менталітету окремих національностей. Важливою сьогодні є здатність виявляти та використовувати особливості національних культур для створення унікальних конкурентних переваг на міжнародному ринку. Все перелічене є завданнями кроскультурного менеджменту. Тому питання щодо формуваниия його ефективного механізму набувають особливої актуальносту, адже це дозволить більш успішно працювати в багатонаціональному середовищі.