Організаторські здатності
Здібності - це індивідуально-психологічні особливості особистості, що є умовами успішного здійснення якої-небудь діяльності і розходження, що виявляють, у динаміку оволодіння необхідними для неї знаннями, уміннями і навичками. Виділяють три основних ознаки, що відрізняють здібності від всіх інших психічних явищ:
здібності - це індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють однієї людини від іншого; це - тільки ті особливості, що мають відношення до успішності виконання діяльності або декількох діяльностей; здібності не можна звести до знань, умінням і навичкам, що уже вироблені в людини, хоча й обумовлюють легкість і швидкість їхнього придбання.
Категорія управлінських здібностей включає дві підгрупи здібностей. Перша - управлінські здібності, необхідність яких обумовлена змістом управлінської діяльності як типу професійної діяльності: її специфічними умовами і вимогами, системою її основних - адміністративних функцій, «суб'єкт-суб'єктним» принципом її організації. Друга - здатності більш локального характеру, обумовлені тією або іншою основною управлінською функцією.
Здатності першої групи найбільше повно були розкриті відомим вітчизняним психологом Л.І. Уманським; його робота узята тут за основу розгляду управлінських здібностей. На його думку, основними серед них виступають наступні (вони позначаються їм як організаційні здібності).
Психологічна вибірковість виявляється в декількох основних особистісних і поведінкових індикаторах. Ними є: 1) повторювані факти швидкого і точного, а часто - невербального, неусвідомленого відображення психологічних особливостей стану інших людей; 2) співпереживання людиною того, що переживають, почувають інші, свого роду емоційна синхронність; 3) висока чутливість і сприйнятливість до опису психологічних якостей інших людей; 4) можливість швидко й адекватно характеризувати психологічні особливості людей, влучність і стислість словесних їхній «фотографій»; 5) переважний вибір психологічних об'єктів з багатьох інших, що одночасно діють на людину і вибірковість товариськості; 6) вибірково-психологічна пам'ять і спостережливість, що яскраво виявляються і перевіряються в спостереженні, бесідах, у рішенні організаторських задач; 7) схильність до психологічного аналізу, поясненню поводження інших людей і своя власного; 8) здатність думкою поставити себе в психологічну ситуацію іншої людини.
Практичний психологічний розум має, по Л.И. Уманському, наступні прояви: 1) адекватний розподіл обов'язків колективної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей людей; 2) швидка орієнтація в ситуаціях, що вимагають практичного застосування знань людей; 3) спритність у застосуванні психологічного стану, настрою людей до даних умов життя і діяльності; 4) здатність викликати стимулюючі мотиви діяльності, знайти шляхи і способи зацікавити людей справою; 5) облік взаємин, особистих симпатій і антипатій, психологічних розходжень людей при угрупованні їх для виконання колективної діяльності; б) високий ступінь навченості при формуванні організаторських знань, навичок і умінь; 7) тенденція вирішувати практичні питання крізь призму наявних людських можливостей.
Психологічний такт виявляється в: 1) почутті міри і граней у взаєминах і взаємодії з людьми; 2) мовної адаптації до різних людей, відсутності «мовного шаблона» і грубого пристосовництва, мовної спритності при першому знайомстві; 3) індивідуалізації спілкування з людьми в залежності від їх стійких індивідуально-психологічних особливостей; 4) почутті ситуації; 5) обліку зовнішніх обставин, що впливають на взаємини індивідів один з одним; 6) чуйності, уважності, співчутливості у відносинах до людей; 7) простоті, природності в спілкуванні, здатності залишатися самим собою у відносинах з людьми, відсутності театральності в поводженні; 8) почутті справедливості, об'єктивності підходу до підлеглих, здатності показати і довести цю об'єктивність.
