Організаторські здатності
Комунікативні здібності забезпечують ефективну реалізацію аналогічної управлінської функції, а в психологічному плані базуються на таких особистісних якостях, як соціабельність, товариськість, емпатичність, експресивність, рефлексивність, а також на сформованості умінь міжособистісної взаємодії й організації «комунікативного простору» у керованій системі.
Мотивуючі здібності виявляються в тім, що різні керівники володіють далеко не однаковими потенціалами «ведучого», що захоплює групу і надихає на досягнення загальних цілей. Подібно здатності до планування мотивуючі здібності являють собою інтегративні утворення, що включають широкий спектр більш часних здібностей - від простого, часто неусвідомлюваного «зараження» своїми задумами до здатності до розгорнутого, аргументованого переконання в їхній перспективності. Сюди ж відноситься і ступінь оволодіння керівником всім арсеналом мотиваційних засобів впливу на підлеглих, знання їм особливостей мотиваційної сфери як такий і способів її «підключення».
Здатності контролю. З психологічної точки зору їхній зміст не вичерпується адекватною оцінкою результатів діяльності підлеглих і наступними за нею заохочувальними або «каральними» санкціями. Головне в них - це уміння зіставити результат з індивідуальними можливостями виконавця; визначити міру реалізації їм у діяльності свого щирого потенціалу, а також вибрати найбільш прийнятний саме для його індивідуальності спосіб контролю і заохочення. Це - здатність використовувати контроль не як самоціль, а як засіб для підвищення ефективності індивідуальної діяльності підлеглих, а в підсумку - всього організаційного функціонування.
Необхідно відзначити і ще дві - також інтегративні здатності, хоча і не мають чіткого визначення, але украй важливі з практичної точки зору і розглянуті звичайно як цілком самостійні. Перша лежить в основі реалізації кадрових функцій керування і звичайно - метафорично - позначається як «здатність розбиратися в людях», здатність підбирати кадри. Друга забезпечує ефективну реалізацію системи виробничо-технологічних функцій керування і позначається найчастіше поняттям професійної компетентності керівника.
